Антоній Барнаба Яблоновський
Анто́ній Барна́ба Яблоно́вський гербу Прус III (пол. Antoni Barnaba Jabłonowski, 27 січня 1732 — 4 квітня 1799) — князь, державний діяч Речі Посполитої (сенатор), військовик, мемуарист, меценат. Кавалер ордену Білого Орла.
| Антоній Барнаба Яблоновський | |
|---|---|
| Antoni Barnaba Jabłonowski | |
 | |
| Народився |
27 січня 1732 Варшава, Річ Посполита або Краків, Річ Посполита |
| Помер |
4 квітня 1799 (67 років) Варшава, Королівство Пруссія |
| Підданство |
Річ Посполита  |
| Діяльність | державний діяч (сенатор), військовик, мемуарист, меценат |
| Галузь | політична діяльність[1] |
| Знання мов | польська[1] |
| Членство | Чотирирічний сейм |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][…] |
| Титул | князь |
| Посада | познанський воєвода, краківський каштелян |
| Конфесія | католик |
| Рід | Яблоновські |
| Батько | Станіслав Вінцентій Яблоновський |
| Мати | Дорога з Бронішів |
| Родичі | Целестин Чаплич (тесть) |
| У шлюбі з |
Анна Сангушко Текля Чаплич |
| Діти | Станіслав Павел, Максиміліан, Дорота Барбара, Текля |
| Нагороди |
  |
 | |
Біографія ред.
Навчався при дворі свого родича Станіслава Лєщинського в Люневілі, звідки повернувся додому у 1748. Через погані стосунки з батьком хотів податись до лав армії Пруссії, але передумав. 1752 року поїхав на трибунал, потім почав домагатись руки Анни Санґушко — доньки від третього шлюбу маршалка ВКЛ Павла Карла Санґушка та Барбари Уршулі Дунінівни.[2] 28 вересня 1755 був шлюб (весілля). Через рік, після смерті батька, став прихильником двору та суперником князів Чорторийських; отримав панцерну корогву, староства межиріцьке, сьвецьке. Найприбутковіше — Білоцерківське — мусив уступити маршалку надвірному коронному Єжи Августу Мнішеку.
1755 року купив у стрия — новогрудського воєводи Юзефа Александра — Буське староство; 1757-го — у іншого стрия — брацлавського воєводи Яна Каєтана — Чигиринське. Володів містами, селами, зокрема, на Волині (Острозький повіт): Плужне, Кривин, Богушовичі. Також Нижнів, Аннополь (тепер Ганнопіль, Славутський район; раніше Глинники) — де було вибудовано палац-резиденцію. Аннополь був перейменований ним на честь першої дружини Анни Сангушко. В 1758 році купив містечко Киликиїв (сусіднє з волинськими маєтками). З 1774-го мав Мощенський ключ на Волині.
Посади: познанський воєвода (з 1760), краківський каштелян (з 1782). Староста мендзижецький, буський, сьвецький, чигиринський[3]
1768 року — посол Барської конфедерації у Відні. Брав участь у Великому сеймі в 1788—1792 років і був членом «патріотичної партії». А. Б. Яблоновський підтримував Конституцію 3-го травня, також справу міст. В липні 1791 року урочисто прийняв міське право у Межирічі. 1794 року брав участь у повстанні Тадеуша Костюшка.
Меценат:
- костелу Благовіщення у Більшівцях (виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни костелу, 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архієпископ К.Цешковський як храм Благовіщення).
- будівництво костелу, монастиря отців паулінів у Нижневі (нині Тлумаччина, фундатор побудови монастиря — батько Станіслав Вінцентій Яблоновський)
- палац у Варшаві.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Anna Lubartowicz-Sanguszkowna (Jabłonowska) на сайті http://uk.rodovid.org/. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Jabłonowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела ред.
- Wereszycka H. Jabłonowski Antoni Barnaba h. Prus III (1732—1799) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 216—218. (пол.)
Посилання ред.
- Яблоновські.
- Antoni Barnaba ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |