Відкрити головне меню

Яблониця Польська (пол. Jabłonica Polska) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Березівського повіту, гміна Гачув. Населення — 1096 осіб (2011[1]).

Село
Яблониця Польська
пол. Jabłonica Polska
Jabłonica Polska P1000894.JPG
Костел — колишня церква

Координати 49°42′ пн. ш. 21°54′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 21.900° сх. д. / 49.700; 21.900Координати: 49°42′ пн. ш. 21°54′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 21.900° сх. д. / 49.700; 21.900

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Гачув
Перша згадка 1432
Висота центру 295  м
Населення 1096 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 36-213
Автомобільний код RBR
SIMC 0351320
GeoNames 770724
Яблониця Польська. Карта розташування: Польща
Яблониця Польська
Яблониця Польська
Яблониця Польська (Польща)
Яблониця Польська. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Яблониця Польська
Яблониця Польська
Яблониця Польська (Підкарпатське воєводство)
Яблониця Польська у Вікісховищі?

РозташуванняРедагувати

Знаходилася на берегах річки Малинівка — правої притоки Віслоку, біля підніжжя Низьких Бескидів.

Повз село пролягає державна шосейна дорога № 19 Ряшів — Барвінок.

НазваРедагувати

У 1848 р. до назви було додано додаток «Польська» задля вирізнення від інших сіл з аналогічною назвою.

ІсторіяРедагувати

Першу згадку про село знаходимо в 1432 році, русинське населення було закріпачене за німецьким правом. З XV ст. була дерев'яна церква. У 1791 р. зведена церква святих Косми і Деміяна.

До 1772 року село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1914 року — у межах Березівського повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини). З 1914 до 1939 років — Березівський повіт Львівського воєводства Польської Республіки.

У 1900 в селі було 1030 жителів (692 грекокатолики, 310 римокатоликів і 28 юдеїв), але розпарцелювання земель панського маєтку на початку XX ст. на користь прибулих поляків змінило національні та віросповідні пропорції населення. Під час Першої світової війни було спалено 60 господарств.

В 1939 р. в селі було 1140 жителів (500 українців, 620 поляків, 20 євреїв)[2].

До 1930 р. парохія належала до Сяніцького деканату, у 1930—1945 рр. — до Риманівського деканату. Метричні книги велися з 1784 р.

Після виселення українського населення 1944–1946 років та депортації у 1947 р. в рамках операції «Вісли» церква передана полякам під костел.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 544 116 378 50
Жінки 552 111 323 118
Разом 1096 227 701 168

Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати