Юхан Борген (норв. Johan Borgen) 28 квітня 1902 Осло, Християнія — 16 жовтня 1979) — норвезький письменник, один з найбільших європейських письменників ХХ ст.

Син адвоката. Літературну діяльність почав, як журналіст. Збірники "Спостереження і заперечення" («Betraktninger og anfektelser», під псевд. Мумле Госегг, 1932) і  «60 Мумле Госегг» («60 Mumle Gåsegg», 1936), направлені головним чином проти буржуазного лицемірства, принесли Боргену репутацію одного з найкрупніших гумористів Норвегії. Перший роман Боргена "Підбиваючи підсумки" («Når alt kommer til alt», 1934) зображає рефлектуючого буржуазного інтелігента. В пєсах 30-х рр. «Конторшеф Лі» (1936), «Поки ми чекаємо» (1938) та ін. Борген показав себе майстром психологічного аналізу. Під час 2-ї Світової війни емігрував у Швецію, де написав «Літа немає і не буде» («Ingen sommer», Стокгольм, 1944, в Осло вид. в 1946) про настрої норвезької інтелігенції під час окупації. В романі «Стежка кохання» (1946) Борген засуджує пасивність частини інтелігенції, ворожої до фашизму. В трилогії «Маленький лорд» («Lillelord», 1955), «Темні воды» («De mørke kilder» ,1956) и «Тепер йому не втекти» («Vi har ham nå», 1957) найвідомішому його творі, показане формування, розвиток та крах особистості головного героя. В романі «Я» («Jeg», 1959) Борген віддав шану методу фрейдистського психоаналізу.

 ТвориРедагувати

  • Dager på Grini, [Oslo], 1945;
  • Noveller i utvalg. 1936—1961, Oslo, 1961;
  • Blåtind, Oslo, 1964;
  • Ord gjennom år. Essays, Oslo, 1966;
  • Trær alene i skogen, Oslo, 1969.

ЛітератураРедагувати

  • Суриц Е., Заключительная часть трилогии Боргена, «Иностранная литература», 1958, № 8;
  • Houm Ph., Norges litteratur fra 1914 til 1950 årene, Oslo, 1955;
  • Nag М., J. Borgen — ord-kunstner og kjemper, «Friheten», 1962, 4 mai.

ПосиланняРедагувати

  • Борген Юхан // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 163.