Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні

тюркський письменник

Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні (араб. يوسف خاص حاجب البلاساغوني, між 1015-1085 роками) - визначний тюркський поет і філософ ХІ століття. Автор першого енциклопедичного твору тюркською мовою "Кутадгу біліг" або ж "Благодатні знання". Його філософське бачення світу поєднує в собі одразу три течії: філософське, шаманське та ісламське сприйняття світу. До того ж, значно вплинули на його філософію доісламські релігії та вірування: маніхейство, буддизм, зороастризм, інші течії, притаманні кочовим народам, в оточенні яких жив Баласагуні усе своє життя.[1]

Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні
يوسف خاصّ حاجب
Yusuphas hajip.jpg
Народився 1015(1015)
Баласагун
Помер 1075(1075)
Кашгар
Громадянство Караханідська держава
Діяльність поет
Мова творів Тюркська
Конфесія іслам

БіографіяРедагувати

Встановити точні біографічні дані з життя вченого не так вже і просто. Турецький дослідник Р. Аратта визначив дату його народження як 1016-ті роки, спираючись на те, що він написав свою працю у 462 році за мусульманським літочисленням (1070-ті роки за нашим), коли Баласагуні було 54 роки. Інший же тюркський дослідник, А.Ділачара, стверджує, що Юсуф Юаласагуні народився у 1018 році. Однозначно відомо, що народився він у місті Баласагун (сучасне передмістя Токмаку).[2] Конкретно назвати його національність теж непросто. У мовному плані він однозначно тюрок, за громадянством належав до Караханідського царства, а етнічно більш за все був казахом або киргизом.[3] Отримав освіту у передових культурних центрах свого часу: Кашгарі, Фарабі, Бухарі. За період свого навчання досконало вивчив арабську та перську мови, завдяки чому з легкістю читав твори своїх попередників-філософів, зокрема Аль-Фарабі, Авіценни та Шах-наме Фірдоусі. У віці 54 років написав свою славнозвісну працю "Благодатне знання", яку подарував кагану Табгач-Богра-Кара-Хакан-Алі Хасану. Правитель не залишився у боржниках і за подаровану книгу удостоїв Баласагуні титулу Хасс Хаджіб (міністр, головний радник, великий візир). Помер у віці 55 років у Кашгарі (сучасний Китай). Похований там само у своєму іменному мавзолеї.

ФілософіяРедагувати

Філософія Баласагуні досить незвична і має відгуки у різних релігійно-філософських течіях світу. Її основу становить перипатетизм - течія, що фактично почала формуватись ще за часів Аристотеля, а далі розвивалась в основному серед східних мислителів. Юсуф Баласагуні був глибоко переконаний, що світ, створений Богом, розвивається та існує цілком самостійно, з власними законами та закономірностями. Наслідуючи своїх попередників, Баласагуні підтримує концепцію про те, що світ побудований з чотирьох матеріальних тіл: землі, повітря, води та вогню. Вони ж є основою миру та життя у світі. Його концепція насичена гуманізмом та раціоналізмом по відношенню до сприйняття світу людьми, осмислення процесів, що відбуваються, розуміння важливості матеріальних благ в житті. Він також розглядає людство як чітко диференційовані соціально-економічні стани, з огляду на те, яку саме роль вони займають в житті усього світу.[4]

Праці та вчення. "Кутадгу Біліг"Редагувати

Баласагуні писав дуже багато. Його роботи пов'язані з дуже великим розмаїттям тематик та наук, зокрема з філософією, гносеологією, астрологією, фізикою та іншими науками. Він описує у працях ідею Арістотеля, тільки вже з огляду на геоїдну форму Землі. Описує ідеї з приводу походження людської свідомості та розуму, детально згадує усі 12 знаків Зодіаку та багато іншого. Зокрема, дуже цікава праця "Наука бути щасливим"[5]. Проте, найбільш фундаментальною та знаменитою залишається його робота "Кутадгу біліг". Вона являє собою енциклопедичну довідку, написану в поетичній формі. Оповідає про чотирьох людей, які уособлюють собою складові справедливості: Кунтууду Елік (ім'я справедливості та мудрості правління), Айтолду (успіх, благо, удача), Акдилмиш (мудрість) та Откурмуш (стриманість та терпіння). Збереглись три варіанти тексту поеми: написаний уйгурським письмом з афганського Герату, написаний арабським письмом з Каїрської бібліотеки та знайдений в узбецькому Намангані. Написана поема у розмірі мутакариб арабської системи аруз і є першим прикладом використання арузу в тюркській літературі. Форма написання — сдвоєний вірш маснаві. "Благодатне знання" оповідає про появу людства та його норми поведінки, про появу держави та поняття суспільства.

ПриміткиРедагувати

  1. Диалог и толерантность в ХХІ веке. Тюркоязычный мир о возможностях диалога между христианским Западом и мусульманским Востоком. - Авт.- Сост. Брусиловский Д.А. - Нео Принт 2015 - 1664 с.
  2. Баласагуні Кутадгу біліг
  3. Брусиловський Д.А. З історії культури. Питання історії Киргизстану. с.173-179
  4. Артыкбаев К.К вопросу изучения литературных памятников Средневековья: Избранное.- Фрунзе: 1984
  5. Баласагуні Ю. Наука бути щасливим. Переклад Гребньова. - Б.Раритет 2005

ДжерелаРедагувати

  • Баласагуні Ю. "Наука як бути щасливим" у пер. Гребньова - Б.Раритет, 2005
  • Брусиловський Д.А. З історії культури. Специфіка міжнародного і міжрелігійного діалогу в тюркомовному світі.Питання історії Киргизстану №1-2 (32) - Б.НАН КР, 2015
  • Баласагуні Ю. "Благодатне знання" пер.С.Іванова - Б.: "Киргиз Жер", 2015
  • Диалог и толерантность в ХХІ веке. Тюркоязычный мир о возможностях диалога между христианским Западом и мусульманским Востоком. - Авт.- Сост. Брусиловский Д.А. - Нео Принт 2015 - 1664 с.
  • Артикбаєв К. До питань про вивчення літературних пам'яток Середньовіччя: Вибране - Фрунзе 1984