Відкрити головне меню

Лоза Юрій Едуардович

російський співак, актор кіно, поет, композитор
(Перенаправлено з Юрій Лоза)

Юрій Едуардович Ло́за (рос. Юрий Эдуардович Лоза; * 1 лютого 1954, Свердловськ, Російська РФСР) — російський співак, актор кіно, поет, композитор.

Лоза Юрій Едуардович
Юрий Лоза1.png
Основна інформація
Дата народження 1 лютого 1954(1954-02-01)[1] (65 років)
Місце народження Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія і СРСР
Професії поет, співак, композитор, актор, поет-пісняр, автор-виконавець, гітарист
Співацький голос тенор
lozayury.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Предки співака жили в Польщі. Дід — Броніслав Павлович Ло́за, Ло́за — НЕ псевдонім, а справжнє прізвище (наголос на першому складі). Народився в родині службовців: батько — інженер-конструктор, мати — бухгалтер. Коли Юрієві виповнилося сім років, сім'я переїхала до Алма-Ати.

У 13 років став грати на гітарі.

Після закінчення школи Лоза вступив до Казахського державного університету (географічний факультет), але кинув навчання заради музичного училища, проте спочатку відслужив в армії.

Після служби в армії вступив до Алматинського музучилища.

У 1975-1976 рр. відвідував заняття на відділенні ударних інструментів, навчання не закінчив. Грав у ансамблі «Калейдоскоп».

З 1977 року став працювати в ансамблі «Інтеграл».

Ансамблем керував Барі Алібасов, який на той час працював художнім керівником в Усть-Каменогорському Будинку культури металургів.

Пізніше ансамбль числився при Саратовської філармонії. У складі ансамблю Лоза брав участь у рок-фестивалі «Весняні ритми» (Тбілісі, 1980), що став знаковим явищем з історії російської поп- та рок-музики.

У 1983 році Лоза переїхав до Москви і подав документи в ГІТІС. Не поступивши до інституту, він став учасником групи «Зодчі», в якій також грали Валерій Сюткін та Юрій Давидов.

У середині 80-х років пісні Лози становили основу репертуару «Зодчих».

З 1987 почав офіційну сольну кар'єру. За рік стає популярним завдяки пісні «Плот»[ru].

Пісні Юрія Лози стали особливо популярними в наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр. Манеру виконання співака можна охарактеризувати як синтез авторської пісні, традиційної естради та рок-музики.

У 1995 Лоза створив власну студію звукозапису. Приблизно в цей же час він організував футбольну команду «Старко», до якої увійшли діячі вітчизняного шоу-бізнесу.

У 2003 у закінчив Московський економічний інститут (МЕСІ).

У 2009 році опублікував на сайті lib.ru п'єсу під назвою «Культур-мультур».[2]

Громадянська позиціяРедагувати

Відомий антизахідними висловлюваннями. Під час російсько-української війни 2014‒2015 років також заявляв про підтримку проросійських бойовиків на Донбасі. На його думку, АТО — спецоперація проти мирних жителів окупованого регіону.[3]

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[4].

ДискографіяРедагувати

  • 1983 — Путешествие в рок-н-рол
  • 1984 — Вогні естради
  • 1984 — Концерт для друзів
  • 1985 — Туга
  • 1985 — Вогні естради
  • 1986 — Любов, любов…
  • 1987 — Усе життя — дорога
  • 1988 — Що сказано, то сказано
  • 1994 — Для душі
  • 1994 — Архів
  • 1995 — Для розуму…
  • 1995 — Що сказано, то сказано (2CD) <! — Це не перевидання альбому 1988 року ->
  • 2000 — Заповідні місця
  • 2001 — Улюблені пісні
  • 2002 — Компіляція в серії «Бульвар зірок»
  • 2002 — Компіляція в серії «Grand Collection»
  • 2002 — Компіляція в серії «Зоряна серія»
  • 2004 — Заборонені пісні
  • 2004 — Я вмію мріяти… (2CD)

Цікаві фактиРедагувати

  • Грає в шахи (за власним зізнанням — на рівні першого розряду)
  • Уболівальник футбольної команди «Кайрат» (Алма-Ата).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати