Соколов Юрій Дмитрович
Ю́рій Дми́трович Соколо́в (14 (26) травня 1896, станиця Лабинська, Кубанська область, Російська імперія — 2 лютого 1971, Київ, УРСР, СРСР) — київський, російський і український радянський механік і математик, дослідник і викладач, професор. Член-кореспондент АН УРСР з 1939 року, був одним з групи професорів, які підтримали ідею і долучилися до створення КІБІ (КНУБА) на базі будівельного відділення КПІ, певний час працював у КІБІ (КНУБА) завідувачем кафедри вищої математики.
| Соколов Юрій Дмитрович | |
|---|---|
| рос. Юрий Дмитриевич Соколов | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Юрий Дмитриевич Соколов |
| Народився |
14 (26) травня 1896 Лабинськ |
| Помер |
2 лютого 1971 (74 роки) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище[1] |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка |
| Галузь | механіка і математика |
| Заклад | Київський політехнічний інститут |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Граве Дмитро Олександрович |
| Аспіранти, докторанти |
Курпель Микола Степановичd[2] Anton Yurievich Luchkad[2] Vasilii Ivanovich Tivonchukd[2] Valentina Pavlovna Filchakovad[2] |
| Членство | АН УРСР[1] |
| Відомий завдяки: | член-кореспондент АН УРСР (з 1939) |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився у станиці Лабинській Кубанської області у сім'ї представників козачого сословія, ймовірно виходець з середовища лінійних козаків, переважну більшість яких складали козаки-донці, нині це місто Лабинськ Краснодарського краю РФ.
По закінченні Київського університету (1921) постійно працював в АН УРСР. З 1934 завідував відділом механіки, згодом теорії диференціальних рівнянь; одночасно — професор кількох вузів Києва.
Старший науковий співробітник Інституту фізики та математики (1943—1944), член вченої ради, завідувач відділу механіки Інституту математики (1944—1945); в окупованому Києві — директор Астрономічної обсерваторії університету.[3] Під час відступу німецьких окупантів співробітники обсерваторії на чолі з Юрієм Дмитровичем врятувати бібліотеку і майно обсерваторії від вивезення в Німеччину, за що в 1968 Соколов Ю. Д. був нагороджений медаллю «За оборону Києва».[4]
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2013) |
Наукова діяльність ред.
Автор понад 100 наукових праць (зокрема п'яти монографій).
Основні праці присвячені питанням небесної механіки (теорія «співударів» у класичній і узагальненій задачі небесних тіл), гідромеханіки (теорія фільтрації ґрунтових вод) та теорії диференціальних й інтегральних рівнянь (ввів нову приблизну методу «осереднення функціональних поправок»).
Рятівник євреїв, звання «праведник народів світу» ред.
Разом з дружиною Марією у 1984 р. визнаний праведником народів світу за участь у порятунку свого учня, математика Симона Зуховицького (доктор фізико-математичних наук, професор Зуховицький Семен Ізраїльович[ru] (1908—1994)), якому родина Соколових надавала притулок у своєму будинку в Києві з жовтня 1941 до листопада 1943.[5] в часи масового знищення представників єврейського народу на теренах Українського комісарства у складі Німецького царства 1940х рр. себто окупанованої гітлерівцями і їх союзниками Української держави (республіки) (УРСР), яка на той час саме перебувала у складі Радянської союзної держави (СРСР).
Поминання ред.
Як людина, охрещена батьками у дитинстві в православну християнську віру (руську і українську) очевидно може поминатись в православних храмах і монастирях, хоча за життя навряд чи був особливо церковним.
Також поряд з кафедрою, де він викладав встановлена меморіальна дошка, часом його згадують у різноманітних публікаціях присвячених історії української науки у радянську епоху, ще одною доброю згадкою про нього є діяльність заснованого ним КІБІ і кафедри вищої математики у її складі, так само як і багатьох людей, які вчилися у його учнів чи мають відношення до КІБІ і кафедри вищої математики у його складі.
Примітки ред.
- ↑ а б https://kpi.ua/index.php/ru/sokolov-photo
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Історія Національної академії наук України (1941—1945): Частина 2. Додатки / Редкол.: О. С. Онищенко (відп. ред.) та ін.– К., 2007., стор. 316
- ↑ Соколов Юрій Дмитрович. До 115-річчя з дня народження
- ↑ Л. С. Баштова. Професор Юрій Соколов — праведник народів світу та вчений з світовим ім'ям[недоступне посилання з травня 2019] C. 147-161]
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 296.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 252.
- Соколов Юрій Дмитрович. Він зберіг та збагатив математичну школу КПІ
- До 110-річниці з дня народження професора Юрія Дмитровича Соколова
- Баштова Л. С., Казанцева Л. В., Мужня людина та вчений зі світовим ім'ям (До 115-річчя з дня народження Ю. Д. Соколова) // Дослідження з історії техніки — № 14 — 2011[недоступне посилання з травня 2019]
- Соколов Юрій Дмитрович / Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 160 років / відп. ред. В. М. Єфіменко. — Київ, 2005. — С. 86-94
- Формула долі Семена Зуховицького
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |