Відкрити головне меню

Юридична значимість інформації, представленої у вигляді електронного документу

Чинність електронного документу за законодавством УкраїниРедагувати

Чинність електронних документівРедагувати

Електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для забезпечення юридичної значимості електронний документ серед інших обов'язкових реквізитів повинен мати електронний підпис, накладенням якого завершується створення електронного документу[1].

Усі примірники електронного документа вважаються оригіналами і мають однакову юридичну силу[1].

Юридична значимість електронного документу не може бути поставлена під сумнів лише на тій підставі, що його складено у електронній формі.

Чинність електронного підписуРедагувати

Електронний підпис — електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис. Електронний підпис використовується для ідентифікації підписувача.

Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства повинна здійснюватися з використанням кваліфікованого електронного підпису[2].

У всіх інших випадках учасники електронної взаємодії можуть використовувати удосконалений електронний підпис, інші види електронного підпису (наприклад відскановане зображення власноручного підпису), або не використовувати електронний підпис взагалі.

Політика перевірки електронного цифрового підписуРедагувати

Політики перевірки електронного цифрового підписуРедагувати

Для того, щоб стверджувати, що на момент підписання електронний документ мав юридичну силу, необхідно перевірити наступне:

  • електронний підпис, накладений на електронний документ, перевіряється згідно з криптографічним алгоритмом;
  • сертифікат відкритого ключа, який використовується для перевірки електронного підпису, випущено кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг;
  • сертифікат відкритого ключа, який використовується для перевірки електронного підпису, був чинним на момент накладення електронного підпису (момент підписання встановлюється за електронною позначкою часу);
  • постачальник електронних довірчих послуг належав до кваліфікованих постачальників електронних довірчих послуг на момент накладення електронного підпису (момент підписання встановлюється за електронною позначкою часу).

Архівне зберігання електронних документівРедагувати

У зв'язку з тим, що строк чинності сертифіката відкритого ключа підписувача обмежений 1 або 2 роками в залежності від регламенту Центру сертифікації ключів (надавача електронної довірчої послуги), а деякі електронні документи потребують тривалого архівного зберігання, використовують спеціальні політики архівного зберігання електронних документів з підтвердженням їх чинності на момент підписання.

Для того, щоб забезпечити можливість перевірки чинності електронного документа протягом 3-5 років з моменту створення використовують ЕЦП з повним набором даних перевірки (CAdES-X Long відповідно до ДСТУ ETSI TS 101 733:2009)[3][4], що включає в себе:

Для того, щоб забезпечити можливість перевірки чинності електронного документа після завершення строку чинності сертифікатів, використовуються контрольні записи, які засвідчують чинність електронного документа, що створюються перед завершенням чинності електронного документа або попереднього контрольного запису[5].

Окремим питанням є політика зміни криптографічних алгоритмів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати