Юрате і Каститіс
Юрате і Каститіс[1] (лит. Jūratė ir Kastytis) — одна з найвідоміших народних литовських казок. Вперше була записана в 1842 році Людвіком Адамом Юцевичем[2] та з тих пір неодноразово використовувалася в поемах, балеті і навіть рок-опері.[3].
| Юрате Jūratė | |
|---|---|
 Пам'ятник Юраті в польському місті Юрата | |
| Морська богиня, русалка або ундина | |
| Значення імені | від лит. jūra — море |
| Місцевість | Палац з бурштину на дні Балтійського моря |
| Згадки | Литовська казка «Юрате і Каститіс» вперше записана в 1842 році Людвіком Юцевичем |
| Пов'язані персонажі | рибалка Каститіс, громовержець Перкунас |
| Атрибути | бурштин |
Етимологія ред.
Ім'я Юрате походить від литовського слова jūra — море [4].
Сюжет ред.
Сюжет варіюється в залежності від версій казки, але основний зміст схожий.
Богиня Юрате жила на дні Балтійського моря в бурштиновому палаці і стежила за морським порядком. Молодий рибалка Каститіс з села Швянтойи викликав гнів богині тим, що наловив занадто багато риби. Юрате піднялася з глибин в образі ундини ( морської діви), щоб покарати рибалку, але закохалася і забрала юнака до свого палацу. Вони щасливо жили, поки громовержець Перкунас не впізнав про кохання богині і простого смертного[2]. Перкунас розлютився і розбив бурштиновий палац на мільйони шматочків, а Юрате прикував до скелі на морському дні. Саме тому, за легендою, балтійський берег після шторму засівають бурштином[5].
За однією версією Юрате врятувала коханого від смерті під час шторму; за іншою — Каститіс загинув, і Юрате оплакує його донині: її сльози падають бурштином (чистим і прозорим, якою була любов Юрате і Каститіса), а ридання приймаються за завивання бурі[2].
.svg)
Культурне значення ред.
Серед литовських казок можливо дві улюблені більше інших — це «Юрате і Каститіс» і «Егле – королева вужів». Вони сягають корінням в литовську міфологію і намагаються пояснити походження повсякденних речей.
У курортному місті Паланга з 1960 року стоїть фонтан, присвячений Юрате і Кастітіс (скульптура Н. Гайгалайте)[6][7]. Герб міста розроблявся з оглядкою на легенду: блакитне поле символізує Балтійське море, бурштинове намисто нагадує про давнє мистецтво, а срібна корона — морську богиню Юрате[8][9].
У Польщі існує морський курорт Юрата на ім'я легендарної богині.
Красива легенда надихала в різні часи на створення літературних та музичних творів. У 1920 році видатний литовський поет Майроніс написав баладу, оспівуючи закоханих[10]. Ілюстрації до цього твору Вацловаса Ратайкіса-Ратаса заслужили визнання на всесвітній виставці в Парижі (1937)[11]. У 1933 році на музику Груодіса було поставлено балет[10], в 1955 — опера і написаний спектакль. У 2002 році до 750-ї річниці в Клайпеди була поставлена рок-опера. Кінцівка опери сумна — замок зруйнований, а закохані розлучені[12].
У 1959 році литовська легенда з'явилася в СРСР у вигляді мультиплікаційного фільму «Бурштиновий замок»[13][14].
Поет Йосип Бродський згадує у своєму вірші «У Паланзі» (1967) Юрате і Кастітіс:
… Кінець сезону. Столики догори дном.
Радіють білки, шишками наситившись.
Хропе в буфеті російський агроном,
як свикшімся з бездоріжжям витязь.
Фонтан дзюрчить, і десь за вікном
милуються Юрате і Кастітіс …— Йосип Бродський, «В Паланзі» (фрагмент), 1967
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Мотеюнайте Л. И. Юрате и Каститис. — Балет. Энциклопедия. — М. : Большая Советская энциклопедия, 1981.
- ↑ а б в Legenda apie Jūratės ir Kastyčio meilę. www.pgm.lt. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ Мария Староста. О том, как мы жили среди своих, или о Каунасе по-русски. — Litres, 2017. — ISBN 504033267X.
- ↑ Jerry Greer. 28000+ русский - Латышский Латышский - русский словарь. — Soffer Publishing.
- ↑ Легенда о Юрате и Каститисе :: Музей янтаря (рос.) . www.ambermuseum.ru. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 20 квітня 2019.
- ↑ Труды Академии художеств СССР. — Изобразительное искусство, 1988. — Т. 5. — С. 311.
- ↑ Йонас-Римантас Ионович Глэмжа, Зита Жемаитытэ. 300 памятников культуры. — Минтис, 1984. — 270 с.
- ↑ Геральдика.ру. Герб города Паланга (Клайпедский уезд) | Геральдика.ру. geraldika.ru. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Edmundas Rimša. Lietuvos heraldika. — Vilnius : Baltos lankos, 2008. — ISBN 978-9955-23-202-5.
- ↑ а б Борис Иванович Сребродольский. Мир янтаря. — Киев : Наукова думка, 1988. — С. 7-8.
- ↑ A Journal of Central European Architecture and Related Arts : [] // Centropa. — 2004. — С. 32.
- ↑ Jūros šventė - 2002. Roko opera " Jūratė ir Kastytis" (видео). LRT (лит.). Lietuvos Radijas ir Televizija. 1 серпня 2002. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Советские художественные фильмы: 1958-1963. — Всесоюзный государственный фонд кинофильмов. — М. : Искусство, 1968. — С. 234.
- ↑ Воронов Б. А., А. В. Винокуров, Б. П. Степанцев, И. А. Шварцман. Фильмы-сказки: сценарии рисованных фильмов. — Искусство, 1963. — Т. 1135. — С. 190-194.