Відкрити головне меню

Ю́р'євець (рос. Юрьевец) — місто1225[1]) в Росії, адміністративний центр Юр'євецького району Івановської області. Місто розташоване на правому березі Волги (водосховище Горького) та навпроти гирла річки Унжи, за 159 км на північний схід від Іванова, за 58 км від залізничної станції Кінешма[2].

Місто
Юр'євець
Юрьевец

Юрьевец.JPG

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 57°19′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Івановська область
Район Юр'євецький район
Голова Васильєв Олексій Михайлович
Дата заснування 1225
Перша згадка 1150
Попередні назви Юр'єв-Повольський, Георгіївська, Юр'єв-Поволзький
Місто з 1778
Площа км²
Висота центру 120  м
Населення 9092 особи (2014)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 49337
Поштовий індекс 155 453
Код ЗКАТУ 24237501
GeoNames 466258
Офіційний сайт юрьевец-официальный.рф
Юр'євець. Карта розташування: Росія
Юр'євець
Юр'євець
Юр'євець (Росія)
Юр'євець. Карта розташування: Івановська область
Юр'євець
Юр'євець
Юр'євець (Івановська область)

ІсторіяРедагувати

Юр'євець — найстаріше місто Івановської області. Засновано як укріплення в 1225 Владимирським князем Юрієм II на місці явлення йому ікони великомученика Георгія Побідоносця і був названий на честь цього святого  — Юр'єв-Повольський[1][3]. У 1237 зруйновано армією Батия.

 
10 руб (2010) — пам'ятна монета з циклу стародавні міста Росії

У 1405 Юр'євець було приписано до князівства Городецького; У 1552 року Іоанн IV віддав його на спадок астраханському царевичу Кайбулі, у 1556 році відписав в опричнину[4].

За заслуги міста перед країною 29 березня 1779 Катерина II дала Юр'євцю іменний герб: незважаючи на те, що це не губернський центр, на геральдичному щиті розташований лише символ міста, без губернського герба. Герб Юр'євця — на блакитному полі — срібна сторожова вежа.

У 1918 Юр'євецький повіт увійшов до складу новоствореної Іваново-Вознесенської губернії.

У 1929 Юр'євець стає центром Юр'євецького району Кінешемского округу Івановської промислової області.

З 11 березня 1936 у складі Івановської області.

У 1954—1957 роках було наповнене водосховище Горького. На відміну від багатьох інших населених пунктів, які були затоплені волзькими водосховищами, центр Юр'євця було захищено дамбою. При нормальному рівні води у водосховищі стара частина Юр'євця розташована на півтора метра нижче поверхні водосховища.

28 жовтня 1958 — введення в експлуатацію річкового вокзалу.

28 жовтня 1983 — відкрито рух по автомобільній дорозі Пучеж-Юр'євець, що з'єднала Велике Івановське кільце.

ЕкономікаРедагувати

  • Швейна фабрика
  • Підприємство «Омега»
  • Підприємство «Кривин А. В.»
  • ТПК «Шторм»

ТранспортРедагувати

  • Автостанція. Автобуси слідують в приміському та міжміському сполученні до Москви, Іваново, Кінешми, Нижнього Новгороду та ін.
  • Річковий вокзал з 2009 року проданий під яхт-клуб. Іноді причалюють теплоходи з туристами.
  • Аеропорт. Влітку (з кінця квітня по початок вересня) по п'ятницях та неділях, відбуваються рейси (з Костроми о 11.38, до Костроми о 11.43) гелікоптера за маршрутом «Юр'євець-Кінешма-Кострома».
  • Залізниця відсутня, найближча станція розташована в м. Кінешма (60 км).
  • Один маршрут маршрутного таксі, що з'єднує центр міста з околицею.

Цікаві фактиРедагувати

За відомостями історика В.М Татіщева, князь суздальський Юрій Долгорукий заснував Юр'євець-Повольський у 1150 році, а не в 1225 як прийнято вважати.

Тут з 5 по 10 клас навчався і жив співак Валерій Леонтьєв. Народилися і жили брати Весніни. День міста відзначається в першу суботу серпня. У 2015 році — 790 річчя.

Пам'яткиРедагувати

  • Краєзнавчий музей, музей архітекторів Весніних, що народилися в Юр'євці.
  • Музей Андрія Тарковського.
  • Музей народної освіти.
  • Міський ліс — «Нагірна дача».
  • «Білий город» — це назва останньої фортеці. Від неї добре збереглися лише вали та рови, а від білих стін і башт не залишилося ніяких слідів.
  • Острови «Асафові гори».

ГалереяРедагувати

Відомі люди, пов'язані з ЮрьевцемРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980. — С. 122.
  2. по БСЭ
  3. Торжества в честь 787-летия города Юрьевец
  4. Юрьевец // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати