Відкрити головне меню

Юліус Генріх Дорпмюллер (нім. Julius Heinrich Dorpmüller) — німецький державний діяч та підприємець, рейхсміністр шляхів сполучення (1937—1945).

Юліус Дорпмюллер
нім. Julius Dorpmüller
Bundesarchiv Bild 183-E00795, Julius Dorpmüller.jpg
Ім'я при народженні нім. Julius Heinrich Dorpmüller
Народився 24 липня 1869(1869-07-24)
Ельберфельд[d], Ельберфельд[d], Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Північнонімецький союз
Помер 5 липня 1945(1945-07-05) (75 років)
Маленте, Східний Гольштейн, Шльезвіґ-Гольштайн, Німеччина
·злоякісна пухлина
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик, інженер, business executive
Alma mater Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена
Володіє мовами німецька
Заклад Prussian state railways[d]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Конфесія лютеранство
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 24 липня 1869 року у Ельберфельді.

У 1893 закінчив Вище технічне училище в Ахені. У 1893 вступив на державну службу, працював в Управлінні залізниць Пруссії, з 1898 — урядовий будівельний чиновник залізничної дирекції в Саарбрюккені. З 30 грудня 1903 інспектор залізниць і фабрик залізничної дирекції Сен-Іоан — Саарбрюкен. З 1907 працював в Китаї, консультував китайський уряд з питань залізничного будівництва; начальник технічного бюро фабричної дирекції Циндао. З 1908 уповноважений і головний інженер державних залізниць Китаю, керував будівництвом близько 700 км залізниць. У 1917 висланий з Китаю, який оголосив війну Німеччині, і в 1918 переведений в залізничні війська. Служив на Кавказі. Після демобілізації 23 грудня 1919 призначений старшим будівельним радником залізниць Ессена. З 16 травня 1922 президент Імперської залізничної дирекції Опельн, а з 1 жовтня 1924 — Ессена. З 1 липня 1925 постійний заступник генерального директора, а з 4 червня 1926 генеральний директор німецьких рейхсбанів. З червня 1933 голова Адміністративної ради та Правління об'єднання «Імперські автобани», з 1935 член Імперського ради транспорту; член Академії німецького права. Після відставки барона П. фон Ельц-Рюбенаха, 2 лютого 1937 призначений імперським міністром транспорту і головою Адміністративної ради імперських автобанів. 19 вересня 1943 нагороджений Лицарським хрестом за військові заслуги, а 24 липня 1944 отримав до нього мечі. В уряді К. Деніца (травень 1945) займав пост міністра транспорту та зв'язку. Разом з членами уряду Деніца заарештований британською владою у Фленсбург-Мюнвіку. Помер в таборі.

Звання/посадиРедагувати

НагородиРедагувати

Почесні званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Dorpmüller, Julius - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 2018-08-31. 

ЛітератураРедагувати

  • Hans Bock, Franz Garrecht. Julius Dorpmüller — Ein Leben für die Eisenbahn. — Pürgen: Ritzau, Verlag Zeit und Eisenbahn, 1996. — 280 с. — ISBN 3-921304-39-3.
  • Alfred Gottwaldt. Julius Dorpmüller, die Reichsbahn und die Autobahn: Verkehrspolitik und Leben des Verkehrsministers bis 1945. — Berlin: Argon, 1995. — 136 с. — ISBN 3-87024-330-9.
  • Dirk Böndel, Alfred Gottwaldt u. a.: Ich diente nur der Technik. Sieben Karrieren zwischen 1940 und 1950, Band 13 der Schriftenreihe des Museums für Verkehr und Technik (Deutsches Technikmuseum Berlin), Nicolai Verlag, Berlin 1995, ISBN 3-87584-549-8.
  • Alfred Gottwaldt: Julius Dorpmüller, die Reichsbahn und die Autobahn. Argon Verlag, Berlin 1995, ISBN 3-87024-330-9.
  • Alfred Gottwaldt, Diana Schulle: „Juden ist die Benutzung von Speisewagen untersagt“. Die antijüdische Politik des Reichsverkehrsministeriums zwischen 1933 und 1945. Forschungsgutachten, erarbeitet im Auftrag des Bundesministeriums für Verkehr, Bau und Stadtentwicklung. Hentrich & Hentrich, Teetz 2007, ISBN 978-3-938485-64-4, (Schriftenreihe des Centrum Judaicum 6).
  • Alfred Gottwaldt: Dorpmüllers Reichsbahn – Die Ära des Reichsverkehrsministers Julius Dorpmüller 1920–1945. EK-Verlag, Freiburg 2009, ISBN 978-3-88255-726-8.
  • Alfred Gottwaldt: Die Reichsbahn und die Juden 1933–1939. Antisemitismus bei der Eisenbahn in der Vorkriegszeit. Marix Verlag, Wiesbaden 2011, ISBN 978-3-86539-254-1.
  • Raul Hilberg: Sonderzüge nach Auschwitz. Dumjahn, Mainz 1981, ISBN 3-921426-18-9 (Dokumente zur Eisenbahngeschichte 18).
  • Klaus Hildebrand: Die Reichsbahn in der nationalsozialistischen Diktatur 1933–1945. In: Lothar Gall, Manfred Pohl (Hrsg.): Die Eisenbahn in Deutschland. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. C.H.Beck, München 1999, ISBN 3-406-45817-3.
  • Eberhard Kolb: Die Reichsbahn vom Dawes-Plan bis zum Ende der Weimarer Republik. In: Lothar Gall, Manfred Pohl (Hrsg.): Die Eisenbahn in Deutschland. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. C.H.Beck, München 1999, ISBN 3-406-45817-3.
  • Erwin Massute: Dorpmüller, Julius. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, S. 84 f. (Digitalisat).
  • Alfred C. Mierzejewski: The Most Valuable Asset of the Reich. A History of the German National Railway, Volume 1, 1920–1932, The University of North Carolina Press, Chapel Hill and London, 1999, ISBN 0-8078-2496-8.
  • Alfred C. Mierzejewski: The Most Valuable Asset of the Reich. A History of the German National Railway, Volume 2, 1933–1945, The University of North Carolina Press, Chapel Hill and London, 2000, ISBN 0-8078-2574-3.

ПосиланняРедагувати