Юліус Гаймберг
Юліус Гаймберг (нім. Julius Heimberg; 19 вересня 1897, Нінбург — 22 лютого 1975, Гамбург) — німецький військово-морський інженер, контрадмірал-інженер крігсмаріне (1 листопада 1944).
| Юліус Гаймберг | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Julius Heimberg | |||||||||||
| Народився |
19 серпня 1897 Нінбург, Королівство Саксонія, Німецька імперія | ||||||||||
| Помер |
22 лютого 1975 (77 років) Гамбург, Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | офіцер, інженер | ||||||||||
| Військове звання |
 Контр-адмірал-інженер | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія ред.
Здобув вищу інженерну освіту. 1 квітня 1917 року вступив на флот військовим інженером. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений на флоті. З 3 січня 1922 року — вахтовий інженер на крейсері «Гамбург», з 1 квітня 1924 року — інженер в штабі 4-го батальйону берегової охорони. 11 жовтня 1925 року зарахований в розпорядження начальника Морського керівництва; одночасно, перебуваючи в Берліні, відвідував лекції у Вищому технічному училищі. З 27 квітня 1929 року направлений на споруджуваний крейсер «Кельн», з 15 січня 1930 року — 1-й вахтовий інженер. 6 жовтня 1930 року переведений в торпедний відділ військово-морських верфей у Вільгельмсгафені. З 22 вересня 1932 року — інструктор військово-морського училища в Кілі. 4 жовтня 1934 року призначений на споруджуваний броненосець «Адмірал граф Шпее», з 6 січня 1936 року — головний інженер. З 2 жовтня 1936 року — радник Головного управління кораблебудування, 1 грудня 1938 року очолив Відділ парових машин. 22 січня 1941 року призначений флотським інженером в штабі 2-го адмірала чинного флоту, а 13 червня 1941 року — флотським інженером всього діючого флоту. Гаймберг виконував обов'язки флотського інженера понад 2 роки, а 16 серпня 1943 року став членом кораблебудівної комісії ОКМ. 1 листопада 1944 року поставлений на чолі управлінської групи кораблебудування Головного управління кораблебудування. 10 липня 1945 року заарештований окупаційною владою союзників. 5 червня 1947 року звільнений.
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Сілезький Орел 2-го ступеня
- Хрест Левенфельда 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Література ред.
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.