Юліанія Юріївна Гольшанська

Юліанія Юріївна Гольшанська
Народилася	1550
Померла	1566
Поховання	Києво-Печерська лавра
Діяльність	святий
Рід	Гольшанські
Батько	Юрій Семенович Гольшанський
Брати, сестри	• Ганна Гольшанськаd, Олександр Гольшанський, Іван Гольшанський-Дубровицький і Семен Юрійович Гольшанський
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Юліанія (значення).

Юліанія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. бл. 1540 р.) — православна свята праведна діва (канонізована за Петра Могили), українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Спочиває у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.

ОписРедагувати

Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1540 року. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII століття. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою у рік від народження свого шістнадцятий».

Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (1632–1646). Під час пожежі 1718 року рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 році її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.

Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»^[1], видання Лаврської друкарні 1705 року.

За даними Афанасія Кальнофойського, була її надгробна плита з епітафією^[2].

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

«Радуйся, Юліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді».

^[3]

Пам'ятьРедагувати

Пам'ятник Юліані в Дубровиці

Дні пам'яті — 11 жовтня і 19 липня.

21 вересня 2005 року в місті Дубровиця Рівненської області відкритий та освячений митрополитом УПЦ КП Даниїлом пам'ятник Юліани (Ульянії)^[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

↑ Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
↑ Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1]
↑ АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
↑ Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019.

ДжерелаРедагувати

Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника^{[недоступне посилання з серпня 2019]} — ресурс використано за дозволом видавця.

ПосиланняРедагувати

Це незавершена стаття про святого.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.

[2] Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1]

[3] АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

[4] Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]