Юліанія Юріївна Гольшанська
Юліанія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. бл. 1540 р.) — православна свята праведна діва (канонізована за Петра Могили), українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Спочиває у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.
Юліанія Юріївна Гольшанська | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 1550 |
Померла | 1566 |
Поховання | Києво-Печерська лавра |
Діяльність | святий |
Рід | Гольшанські |
Батько | Юрій Семенович Гольшанський |
Брати, сестри | • Ганна Гольшанськаd, Олександр Гольшанський, Іван Гольшанський-Дубровицький і Семен Юрійович Гольшанський |
ОписРедагувати
Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1540 року. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII століття. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою у рік від народження свого шістнадцятий».
Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (1632–1646). Під час пожежі 1718 року рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 році її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.
Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»[1], видання Лаврської друкарні 1705 року.
За даними Афанасія Кальнофойського, була її надгробна плита з епітафією[2].
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:
«Радуйся, Юліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді». |
Пам'ятьРедагувати
Дні пам'яті — 11 жовтня і 19 липня.
21 вересня 2005 року в місті Дубровиця Рівненської області відкритий та освячений митрополитом УПЦ КП Даниїлом пам'ятник Юліани (Ульянії)[4].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
- ↑ Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1]
- ↑ АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
- ↑ Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019.
ДжерелаРедагувати
- Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника[недоступне посилання з серпня 2019] — ресурс використано за дозволом видавця.
ПосиланняРедагувати
Це незавершена стаття про святого. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |