Відкрити головне меню

Юло Соостер (повне ім'я Юло Ільмар Соостер, Ülo Ilmar Sooster, 17 жовтня 1924 — 25 жовтня 1970) — художник 20 століття, естонець за походженням.

Юло Соостер
Ülo Sooster
При народженні Юло Ільмар Соостер
Народження 17 жовтня 1924(1924-10-17)
Юхтрі[d], Кяйна, Хіюмаа, Естонська Республіка
Смерть 25 жовтня 1970(1970-10-25) (46 років)
  Москва, Російська РФСР, СРСР
Поховання Метсакальмісту
Національність естонець
Громадянство Естонія Естонія, СРСР СРСР
Жанр графіка, живопис
Навчання в Тартуському державному художньому інституті (в колишнній Вищої школі «Паллас»).
Діяльність митець, художник
Напрямок авангардизм, абстракціонізм
Роки творчості 1949—1969
Твори графіка, живопис

Зміст

ЖиттєписРедагувати

  • 1924 р. Народився у Естонії, хутір Пенді, село Юхтрі, волость Кейна (нині Естонія, волость Кяйна).
  • 1943 — став студентом Вищої художньої школи «Паллас» у університетському місті Тарту.
  • 1944 — силомиць мобілізований у німецько-фашистську армію санітаром, звідки втік і потайки повернувся на хутір.
  • 1945—1949 — в повоєнні роки завершив навчання в Тартуському державному художньому інституті (в колишнній Вищої школі «Паллас»).
  • 1949 — арештований у місті Таллінн за сфабрикованим штучним звинуваченням щодо приналежності до антирадянського угруповання. Покарання відбував у Казахстані біля міста Караганда (виправний концтабір «Долинка»).

Не покидав малювати навіть в нелюдських умовах табору і заслання. Частку малюнків відібрав міліціянт і кинув у полум'я. Художник вихопив частку творів з вогню, за що був битий і втратив зуби. Дивним чином обгорілі малюнки збрежені. По смерті художника обгорілі твори показані на виставці « Творчість у таборах та засланнях ГУЛАГу».

  • 1956 — реабілітований у червні. Перебрався до столиці СРСР — Москви.
  • 1957 — початок праці в різних радянських виданнях як художник-ілюстратор.
  • 1959 — почав давати власні твори на різні виставки.
  • 1962 — взяв участь у ювілейній виставці МОСХа в виставковому залі московського Манежу. Післе погрому виставки тодішнім партійним керівником СРСР М. С. Хрущовим втратив роботу. Був примушений сховатися за російським псевдонімом Смородин.
  • 1965 — перша спільна виставка за кордонами СРСР (у Польщі в місті Варшава). В Москві працював на кіностудії «Центрнаукфільм».
  • 1970 — помер у Москві. Похований в Естонії.

РодинаРедагувати

Був одружений. Дружину зустрів під час заслання у Казахстані. В родині було двоє дітей — дочка і син (Тенно Соостер).

Виставки, перелікРедагувати

Художник Юло Соостер не мав персональних виставок за життя, бо не був визнаний офіційно партійним керівництвом СРСР..

  • 1970 Музей образотворчого мистецтва, Тарту, Естонія
  • 1970 Виставковий зал Союза художників, Таллінн, Естонія
  • 1979 Виставковий зал МОКХГа, Москва
  • 1981 Виставковий зал МОКХГа, Москва
  • 1985 Державний художній музей, Таллінн, Естонія
  • 1987 Виставковий зал Аматорського об'єднання «Ермітаж», Москва
  • 1988 Виставковий зал Тимирязевського району міста Москва
  • 1989 Центральний Будинок Художника, Москва
  • 1990 Державний історичний музей, Таллінн, Естония
  • 1990 виставка « Творчість у таборах та засланнях ГУЛАГу»
  • 2001 Державний художній музей, Таллінн, Естонія
  • 2006 Галерея «Романовъ», Москва
  • 2010 Державний літературний музей, Москва

Увічнення пам'ятіРедагувати

Трагічній долі художника та його творчості присвячено декілька статей, видань та документальних кінострічок, серед останніх:

  • «Скляна гармоніка», 1968, (А. Хржановський)
  • «Пейзаж з ялівецем» (А. Хржановський, В. Угаров)

ДжерелаРедагувати

  • Ülo Sooster, Ilya Kabakov. Illustration as a way to survive. Kortrijk: Kanaal Art Foundation ; Birmingham: Ikon Gallery, 1993.
  • Kabakov I. Ülo Soosteri piltidest: subjektiivseid märkmeid. Tallinn: Kirjastus «Kunst», 1996.
  • Ülo Sooster, 1924—1970. Tallinn: Eesti Kunstimuuseum, 2001.
  • «Другое искусство»: Москва 1956—1976. Т. 1. М.: Московская коллекция; СП «Интербук», 1991.
  • Соостер Л. Время Юло Соостера//Зеркало. Литературно-художественный журнал. Тель-Авив, 1997, № 5-6 (июнь).
  • Соостер Л. Мой Соостер. Таллинн: Авенариус, 2000 ([1]).
  • «Другое искусство»: Москва 1956—1988. М.: ГАЛАРТ, 2005.
  • Журнал «Огонёк», № 39, 1990.

Див. такожРедагувати