Юзеф Петро Пац (пол. Józef Piotr Pac; 1736, Вільно — 13 березня 1797) — державний і воєнний діяч Великого князівства Литовського, генерал-майор литовських військ (13 березня 1797), з 1758 року або раніше — генерал-ад'ютант булави великої литовської, староста вілейський.

Юзеф Петро Пац
Józef Piotr Pac
генерал-майор, генерал-ад'ютант литовських військ
Нині на посаді
Народився 1736[1]
Вільнюс, Річ Посполита
Помер 13 березня 1797(1797-03-13)[2][3]
Ražankad, Лідський повіт, Литовська губернія, Російська імперія[3]
Похований Church of Saints Peter and Paul in Ražankad[3]
Країна Річ Посполита
Батько Piotr Pacd[4]
Мати Euphrosyne Ogińskid[4]
Нагороди
орден Білого Орла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)

Біографія ред.

Представник литовського магнатського роду Паців герба Гоздава. Тато — Петро Пац (пом. 1756), староста пінський і вілейський, мати — княжна Єфросинія Огінська (пом. бл. 1765). Сестри — Бенедикта та Ельжбета.

У 1776 р. обирався депутатом від лідського повіту на конфедеративний сейм. Противник партії Чорторийських.

16 березня 1792 року нагороджений Орденом Білого орла.

24 квітня 1794 року на площі перед ратушею у Вільно був урочисто проголошений «Акт повстання литовського народу», котрий підтверджував єдність віленських інсургентів та повстанців Тадеуша Костюшка. У той же день була створена Вища Тимчасова рада повстанців, яку очолив Юзеф Неселовський. До складу Ради також увійшли 29 заслужених громадян литовської столиці, в тому числі і староста вілейський Юзеф Пац.

Улітку 1794 року вирушив до Галичини, звідки повернувся на батьківщину після поразки повстання Костюшка.

Посилання ред.


  1. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 279. — 377 с.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 285. — 377 с.
  4. а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 260, 279. — 377 с.