Відкрити головне меню

Юзеф Мьончиньський (21 квітня 1743(17430421), Сільце на Волині — 22 травня 1793, Франція) — польський граф, генерал французьких військ. Белзький маршалок Барської конфедерації. Представник польського шляхетського роду Мьончинських гербу Сухекомнати.

Юзеф Мйончинський
Народився 21 квітня 1743(1743-04-21)
Польща
Помер 22 травня 1793(1793-05-22) (50 років)
Париж, Франція
·обезголовлювання
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність офіцер
Посада депутат Сейму Речі Посполитої[d], Polish elector[d], Q65108599? і Q66201250?
Військове звання Бригадний генерал і Ротмістр
Рід Міончинські

ЖиттєписРедагувати

Син Антонія Мьончиньського та його другої дружини — княжни Дороти Воронецької.

З 1762 року — староста лосицький. Воював проти піхоти А. Суворова. Після програної битви під Лянцкороною 23 травня 1771 року потрапив пораненим до полону московитів. Перебував у тюрмах Кракова, Львова, також у Полонному. Завдяки сприянню матері був у Бродах тимчасово звільнений, звідки поїхав до Варшави. Після виплати 2000 червоних злотих був звільнений з арешту.

1778 року продав маєтності (зокрема, частки в Тайкурах, Мирополі на Волині Анджею С. Млодзєйовському; частку в сємєнських маєтках Луківської землі — Адаму Поніньському), відступив Лосицьке староство. В листопаді 1779 року виїхав до Парижу. Потрапив до в'язниці через борги 1783 року, звідки втік до Бельгії. Після смерті матері 1785 року одідичив з братом Каєтаном маєтність Сільце на Волині, які потім продали Міхалу Чацькому.

4 квітня 1793 року був заарештований у Ліллі. Невдовзі в Парижі були також заарештовані дружина, два малолітні сини як заручники. 17 травня був засуджений Найвищим революційним трибуналом Франції до смертної кари, конфіскації майна. Вирок був виконаний (гільйотина) 22 травня.

Сім'яРедагувати

Дружина — Марі Франсуаза Шабото (1754—1837), шлюб 8 квітня 1780 року в Парижі, віно — 660000 ліврів. Діти:

  • Арманд (1784—1802)
  • Міхал (1788—1805), обидва — вояки армії Наполеона І.

ДжерелаРедагувати

  • Szczygielski W. Miączyński Józef herbu Suchekomnaty (1743—1793) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 559—562. (пол.)