Юзеф Горнунг
Юзеф Горнунг (Józef Hornung, 1876, Львів — 4 липня 1935, там само) — польський архітектор, художник.
| Юзеф Горнунг | |
|---|---|
| Народження | 1876 |
| Смерть | 4 липня 1935 там само |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Стрий, Самбір, Львів |
| Архітектурний стиль | модерн |
| Членство | Польське політехнічне товариство у Львові |
 Юзеф Горнунг у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився у Львові. Протягом 1895—1900 років навчався у Львівській політехніці. У 1896—1897 навчальному році відвідував заняття з рисунку та моделювання у львівській Промисловій школі.[2] Працював у Львові. Згодом був міським архітектором Стрия, а потім Самбора. 16 листопада 1905 року склав у Намісництві екзамен на звання концесіонованого будівничого.[3] У Самборі мав архітектурне бюро на площі Ринок, 5. Від 1906 року — на вулиці Коперника, 35.[4] Від імені міста вів нагляд за будівництвом дому гімнастичного товариства «Сокіл» у Самборі (1903—1904, проєкт Емануеля Яримовича).[5]
1902 року Горнунг став членом Політехнічного товариства у Львові.[6] Був одним із засновників створеного в межах товариства в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові».[7] На початку грудня 1908 року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[8]
Майор резерву Війська Польського. Від 1918 року працював візитатором (куратором) професійних шкіл Галичини. Відіграв велику роль у створені цих шкіл на теренах Львівської кураторії.[9] 1 грудня 1926 року на засіданні Політехнічного товариства прочитав доповідь «Школи ремісничі в Малопольщі до і після війни».[10] Автор книги «Geometrja (sic) wykreślna dla rzemieślników», виданої у Львові 1930 року Науковим закладом ім. Оссолінських.
Займався живописом, графікою. Малював фігурні композиції, краєвиди Львова та Італії, натюрморти. Викладав у приватній львівській Вільній академії мистецтв.[11] 1910 року експонував фотографії пам'яток, проєкти і ескізи з подорожі на виставці польських архітекторів у Львові.[12] 1920 року взяв участь у виставці «Старий Львів». Низка персональних виставок у залах Товариства приятелів мистецтв (TPSP): 1923 — 42 акварельні і 9 олійних робіт. 1924 — низка олійних робіт, 1930 — 7 олійних робіт, 1931 — 5 олійних робіт, 1932 — 7 олійних пейзажів.[11]
Помер 4 липня 1935 року у Львові.[11] Похований у гробівці на 59 полі Личаківського цвинтаря.
- Роботи
- Конкурсний проєкт головного вівтаря для парафіяльного костелу в Закопаному. 1902 рік. Здобув відзнаку журі.[13]
- Участь у проєктуванні головного залізничного вокзалу у Львові під керівництвом Владислава Садловського (до 1904).[14]
- Проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.[15]
- Житловий будинок на вулиці Франка, 66 у Львові (1907).
- Житловий будинок на вулиці генерала Чупринки, 8 у Львові (1908).[16]
- Вілла на вулиці Цетнерівці, 26 у Львові (1909—1910).[17]
- Неоампірний будинок Кароля Горунга на вулиці Коновальця, 44а у Львові[18] та дім 87 там же (обидва 1910).
- Житловий Будинок на вулиці Пісковій, 9 у Львові (1910).
- Забудова непарної сторони вулиці Менделєєва у Львові, будинками 3-15 у стилі неоготики з елементами модерну (1908—1910). А також будинок № 6 (1907).[19]
- Проєкт перебудови парафіяльного костелу у Щирці від 1910 року. Не був реалізований. Ймовірно ліг в основу нового проєкту авторства Войцеха Бреттнера.[20]
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 22 у Львові (1911).
- Житлові будинки на вулиці Котляревського, 17-19 (1911).[21]
- Відбудова палацу Сапіг у Золотому Потоці (після Першої світової).[9]
- Будинки Кременецького ліцею (після Першої світової).[9]
Примітки
ред.- ↑ http://www.lviv-lychakiv.com.ua/uk/naukovyj-viddil/vidnajdeni-miscja-pokhovan-vyznachnykh-osobystostej.html
- ↑ Piąte sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1896/7. — Lwów : Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1897. — S. 79.
- ↑ Wiadomości bieżące // Gazeta Samborska. — 26 listopada 1905. — № 48. — S. 2.
- ↑ Gazeta Samborska. — 4 marca 1906. — № 9. — S. 3.
- ↑ Czterdziestolecie. Sokół w Samborze, 1890-1930. — Lwów: Zakłady Graficzne Ski Akc. Książnica-AtIas we Lwowie, 1930. — S. 11.
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
- ↑ Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
- ↑ Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
- ↑ а б в Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1935. — № 13. — S. 265.
- ↑ 49. Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1926 // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 7. — S. 119; Księga pamiątkowa, wydana… — S. 36.
- ↑ а б в Biriulow J. Hornung Józef // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — Warszawa, 2003. — T. 7 : Uzupełnienia i sprostowania. — S. 103. — ISBN 83-89101-09-2.
- ↑ Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- ↑ Gazeta Lwowska. — 6 czerwca 1902. — № 127. — S. 3.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 244. — ISBN 83-88372-29-7.
- ↑ W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26—27.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 276.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 481. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 491.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 508.
- ↑ Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Stanisława Biskupa w Szczercu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2001. — Т. 9. — S. 263, 267. — ISBN 83-85739-84-X.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 506.
Джерела
ред.
- Бірюльов Ю. О. Горнунг Юзеф // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка. — К : Поліграфкнига, 2006. — Т. 6. — С. 278. — ISBN 966-02-3966-1.
- Бірюльов Ю. О. Горнунґ Юзеф // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 557—558. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1935. — № 13. — S. 265.