Юзефин (колонія)

(Перенаправлено з Юзефін)

Юзефин (Юзефін) — колишня колонія, знаходилася в Новоград-Волинському районі Житомирської області Української РСР. Була заснована біля 1815 року і входило у Піщівську волость Новоград-Волинського повіті Волинської губернії Російської імперії. Це була одна з найстаріших німецьких колоній в Україні.

Колонія Юзефін
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Рада Анетівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1815
Населення 205 (1924), 121 (1926)
Географічні дані
Географічні координати 50°34′22″ пн. ш. 27°31′05″ сх. д. / 50.57278° пн. ш. 27.51806° сх. д. / 50.57278; 27.51806Координати: 50°34′22″ пн. ш. 27°31′05″ сх. д. / 50.57278° пн. ш. 27.51806° сх. д. / 50.57278; 27.51806
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Карта
Юзефін. Карта розташування: Україна
Юзефін
Юзефін
Юзефін. Карта розташування: Житомирська область
Юзефін
Юзефін

НаселенняРедагувати

Станом на 1924 рік, кількість мешканців складала 205 осіб, з них — 39 осіб німецької національности[1].

Станом на 1926 рік, в колонії налічувалось 25 дворів та 121 мешканець.

Після Голодомору 1932-33 років в колонії не залишилось жодного жителя[2].

МинулеРедагувати

За даними науковців, контакти населення Волині та Полісся з німецькими землями відбувалися ще за часів Київської Русі. Згодом вони значно скоротилися, і активізувалися лише наприкінці XVIII ст.

Першими німецькими колоністами на Поліссі були меноніти які тікали з рідних місць від релігійних переслідувань.

Перша колонія, Скерневські Голендри, була заснована ними у Володимир-Волинському повіті. ЇЇ назва свідчить про голландське походження засновників. Слово Голендри — трансформоване «голендер, голандець» присутнє в назві багатьох поселень, переважно в західних повітах губернії. На початок XIX ст. меноніти розселились далі на схід, зокрема у Новоград-Волинський повіт, де заснували колонії Анета та Юзефін.

Кількість менонітських поселень, проте, була незначною. На 1830 р. у Волинській губернії налічувалось лише 5 колоній в яких мешкало близько 1 тис. жителів.

Починаючи з початку XIX століття Волинь стала одним із регіонів компактного проживання на теренах України німецьких переселенців, які з часом утворили численні колонії на території Новоград-Волинського повіту.

Зокрема, недалеко від Новограда-Волинського вони заснували в 1815—1816 рр. найстаріші колонії в Східній Волині — Анета та Юзефін. Колоністи, які прибували з Німеччини або Царства Польського, спершу приписувалися в цих колоніях, що дістали назву материнських, а потім розселялися на хутори, що ставали згодом дочірніми колоніями.

В часи Першої Світової Війни багато жителів села (німецького походження) були виселені вглиб Російської імперії.

В радянський період колонія належала до округ Житомирської, Волинської, районів Пищівського (07.03.1923), Ярунського (13.09.1925), сільських рад Пилиповицької (1923), Анетівської (24.03.1924)[3].

Підлягала плановій ліквідації через будівництво Новоград-Волинського укріпленого району[4].

Станом на 1.10.1941 село на обліку не значиться.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати