Ювілейний — аеропорт у Кизилординській області Казахстану, який обслуговує космодром Байконур. Розташований у північній частині космодрому, за 40 км на північний захід від міста Байконур (на майданчику 251 космодрому Байконур) у пустельному урочищі Ушкизил.

Аеропорт «Ювілейний»
ІАТА: немає  • ICAO: UAON
Загальні дані
46°03′ пн. ш. 63°13′ сх. д. / 46.050° пн. ш. 63.217° сх. д. / 46.050; 63.217Координати: 46°03′ пн. ш. 63°13′ сх. д. / 46.050° пн. ш. 63.217° сх. д. / 46.050; 63.217
Тип експериментальний
Власник Казахстан
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м. 100 м / 328 фт
Вебсайт khrunichev.ru
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
06/24 14 760 4 500 армобетон
Ювілейний (аеропорт). Карта розташування: Казахстан
Ювілейний (аеропорт)
Мапа

Летовище «Ювілейний» — позакласне, здатне приймати всі типи літаків (включаючи Ан-225 «Мрія»). Сюди вантажопасажирськими спецрейсами з Росії та інших країн доставляють космічні апарати (для підготовки та запуску з космодрому) та адміністративно-технічний персонал підприємств аерокосмічної промисловості, а також гостей космодрому та представників ЗМІ.

Історія ред.

Це летовище було побудоване на початку 1980-х як посадковий комплекс для дослідно-конструкторських робіт за програмою багаторазового космічного корабля «Буран» (який і зробив тут посадку в листопаді 1988 року після єдиного космічного польоту).

Постанова Уряду СРСР про створення посадочного комплексу для космічного корабля «Буран» була прийнята в жовтні 1977 року, напередодні 60-ї річниці Жовтневого перевороту, в зв'язку з цим летовище отримало назву «Ювілейний». Головним розробником посадкового комплексу було призначено НВО «Блискавка», а проектування об'єктів комплексу здійснював 20-й Центральний проектний інститут Міністерства Оборони СРСР.[1]

У 1979 році було розпочато будівництво аеродрому силами військових будівельників (130-е управління інженерних робіт). ЗПС аеродрому довжиною 4500 м і шириною 84 м збудована з монолітного високоміцного бетону М-600 товщиною від 26 до 32 см на піскоцементній підставі товщиною від 18 до 22 см. Площа побудованого аеродромного покриття склала 980400 кв. метрів, загальний обсяг земляних робіт — близько 2 млн куб. метрів ґрунту. Перша черга об'єктів аеродрому була здана в експлуатацію в листопаді 1982 року.

Перша посадка повітряного судна на руліжні доріжки аеродрому була зроблена у лютому 1980 року (вертоліт Мі-8 зі складу авіаполку космодрому, який базувався на аеродромі «Крайній»), перша посадка на ЗПС аеродрому — 29 січня 1982 року (літак Ан-26 авіаполку космодрому). Перше транспортування на Байконур елементів багаторазової космічної системи «Енергія» — «Буран» літаком ВМ-Т відбулося 8 квітня 1982 року.

В 1980-х здійснено понад 150 польотів літака ВМ-Т з доставки на Байконур всіх елементів великогабаритних космічних комплексів «Енергія» і «Буран». Космічні кораблі «Буран» перевозилися літаком ВМ-Т на аеродром «Ювілейний» з підмосковного аеродрому Раменське, а блоки ракети-носія «Енергія» — з куйбишевського аеродрому Безім'янка.

Аеродром належав Міністерству Оборони. Після розпаду СРСР аеродром кілька років не експлуатувався, був покинутий і частково розграбовано. В 1995 році виникла необхідність реконструкції аеродрому з метою прийому важких літаків із США, які транспортують американські космічні апарати, які прибувають на Байконур для запуску згідно з міжнародними комерційними програмами. Експлуатантом «Ювілейного» став Космічний центр імені Хрунічева, виробник важких ракет-носіїв «Протон». Було розпочато набір на роботу нового (цивільного) персоналу аеродрому, пройшла заміна радіонавігаційного, радіозв'язкового, світлосигнального, метеорологічного та іншого обладнання, капітальний ремонт ЗПС. В 1997 році ці роботи вдало завершилися і аеропорт був прийнятий в експлуатацію.

Аеродром «Ювілейний» є одним з пам'ятних місць космодрому «Байконур»; під час візитів на космодром сюди багато разів прибували відомі політики і керівники вітчизняної космонавтики. Зокрема, тут бував М. С. Горбачов1987), В. В. Путін2005), Н. А. Назарбаєв1991 та 2005), а 2 жовтня 1991 на аеродромі пройшла зустріч керівників [2] 12 республік СРСР (не були присутні лише лідери Латвії, Литви та Естонії) [3].

Природа ред.

Рельєф: слабохвиляста рівнина (абсолютні відмітки 95-120 м). За 4 км на північний схід від аеродрому знаходиться гора Ушкизил (висота 135 м).

Рослинна зона: полинно-бояличова (північна) пустеля. Ґрунти: бурі пустельні-степові. За 8 км на північ від аеродрому знаходяться піски Дарбас.

Постійні водотоки і водойми в околицях аеродрому відсутні. Навесні, після снігосходження та дощів, на такирах місцями утворюються невеликі тимчасові озера глибиною до 0,5 м.

Примітки ред.

  1. Багаторазова космічна система "Енергія - Буран». Москва: НВП «ОМВ - Луч», 2004. - 356 с.
  2. Б. М. Єльцин, Л. М. Кравчук, С. С. Шушкевич, І. А. Карімов, Н. А. Назарбаєв, З. К. Гамсахурдія, А. Н. Муталіб, М. І. Снігур, А. А. Акаєв, Р. Н. Набієв, Л. А. Тер-Петросян, С. А. Ніязов
  3. Парад суверенітетів. Архів оригіналу за 2 червня 2008. Процитовано 28 лютого 2010. 

Посилання ред.