Ювеналій Єрусалимський
Святий Ювеналій (грец. Άγιος Ιουβενάλιος) — єпископ Єрусалиму приблизно з 422 року. У 451 році, коли Єрусалимський престол був визнаний патріархатом Халкедонським собором, він став першим патріархом Єрусалиму, і обіймав цей пост до своєї смерті в 458 році.
| Ювеналій Єрусалимський | |
|---|---|
| Народився | 4 століття |
| Помер | 458 |
| У лику | Східна православна церква; Римо-католицька церква |
| День пам'яті | 2 липня |
Історія ред.
Після облоги Єрусалиму в 70 році місто було залишено в руїнах, а після відвідин Адріаном цього місця в 135 році було побудовано нове римське місто під назвою Елія Капітоліна (Елій був сімейним ім'ям Адріана). Елія була містом незначного значення в імперії; губернатор провінції проживав у Кесарії. Кесарія стала митрополією; єпископ Елії (Єрусалиму) був лише одним із суфраганів.[1]
Життя ред.
Ювеналій хотів перетворити Єрусалим на патріархат, але Олександрійський Патріарх Кирил і Папа Лев I виступили проти відділення Єрусалиму від Кесарії та Антіохії.[2]
У 429 році патріарх Ювеналій освятив Євфимієву Лавру, розташовану на дорозі між Єрусалимом і Єрихоном, і забезпечив її пресвітерами і дияконами.[3]
У 431 році Ювеналій виступив на боці Кирила проти Несторія на Першому соборі в Ефесі.[4]
У 449 році Ювенал був одним із керівників Другої Ефеської ради, ставши першим, хто її підписав. Це призвело до того, що його ім’я було вилучено з диптихів церков, які відкинули собор. Однак на скликаному пізніше Халкидонському соборі він змінив свою позицію, засудивши попередній собор.
У 451 році в Халкедоні зібрався IV Вселенський Собор. Він засуджував монофізитську єресь, яка вчила, що людська природа у Христі була повністю поглинена божественною природою. Ювеналій був одним із тих, хто засуджував єресь і стверджував вчення про поєднання двох природ в Ісусі Христі, божественної та людської, без поділу та незмішання. [4] Коли Діоскора Олександрійського судили за порушення канонічного права, Ювеналій проголосував за його засудження. Учасники собору дали згоду на заснування Єрусалимського патріархату, повернувся на свій престол, монофізити вигнали його з нього і поставили патріархом Феодосія. Як повідомляється, Феодосій наповнив Єрусалим кров’ю, а потім зібрав військову групу, щоб покарати інших суперників у регіоні, таких як Северіан, єпископ Скіфопольського, якого він жорстоко стратив у 452 або 453 рр. нашої ери.[5] Імператорські війська відновили Ювеналія в 453 році, і він мирно служив до своєї смерті в 458 році.[2][6]
Канонізація ред.
Ювеналій вважається святим у Східній православній церкві, його свято відзначається 2 липня.[7]
Примітки ред.
- ↑ Fortescue, Adrian. "Jerusalem (A.D. 71-1099)." The Catholic Encyclopedia. Vol. 8. New York: Robert Appleton Company, 1910. 9 Mar. 2014
- ↑ а б Keck, Karen Rae. "St. Juvenal of Jerusalem", The Saint Pachomius Library
- ↑ "Venerable Euthymius the Great", Orthodox church in America
- ↑ а б Saint Juvenal, Patriarch of Jerusalem. www.oca.org. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Levy, Rosalie Marie. (1984). 2nd edition. Heavenly Friends. Boston:St. Paul Editions. p. 90.
- ↑ John Rufus (2008). Horn (ред.). John Rufus: The Lives of Peter the Iberian, Theodosius of Jerusalem, and the Monk Romanus. Writings from the Greco-Roman World. Society of Biblical Literature. с. lxxxviii—lxxxix. ISBN 978-1-58983-200-8. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Great Synaxaristes: Ὁ Ἅγιος Ἰουβενάλιος Πατριάρχης Ἱεροσολύμων. 2 Ιουλίου. ΜΕΓΑΣ ΣΥΝΑΞΑΡΙΣΤΗΣ.
Література ред.
- Honigmann, Ernest (1950). Juvenal of Jerusalem. Dumbarton Oaks Papers. 5: 209—279. doi:10.2307/1291078. JSTOR 1291078.