Щуко Володимир Олексійович
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Володи́мир Олексі́йович Щуко́ (17 липня 1878, Берлін, Німецька імперія — 1939, Москва, РРФСР, СРСР) — російський та радянський архітектор, театральний художник та декоратор, академік (з 1911). Один з творців сталінської архітектури.
| Володимир Олексійович Щуко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 (17) липня 1878 або 17 липня 1878[1][2][3]  Берлін, Німецька імперія[4][1][…] |
| Помер | 17 січня 1939[1] (60 років) або 18 січня 1939[2][3] (60 років) Москва, СРСР[4][2][3] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Місце проживання | Тамбов, Петербург, Ростов-на-Дону, Москва |
| Діяльність | архітектор, художник театра |
| Відомий завдяки | архітектор і сценограф |
| Alma mater | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904) |
| Відомі учні | Мінкус Михайло Адольфович |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
| Напрямок | неокласицизм |
| Magnum opus | Російська державна бібліотека |
| Діти | Щуко Марина Володимирівна |
| Нагороди |  |
Звання архітектора отримав 1904 року за спільний з архітектором Андрієм Вайтенсом проєкт «Палац намісника його імператорської величності на Далекому Сході».
В Україні його твір — будинок колишньої Київської губернської земської управи (1913) у стилі української архітектури 18 ст. — згодом перероблений у формах класицизму; конкурсний проєкт вокзалу в Києві (1914) через воєнні події не реалізований.
Обрані твори
ред.-
Прибутковий будинок, Петербург, Кам'яноостровський проспект, 65 -
Щуко В. О. Ескіз декорації до вистави ВДТ «Дон Карлос», 1919 рік -
Державна бібліотека імені Леніна, Москва -
Проєкт вокзалу в Києві -
Будинок уряду Абхазької Радянської Соціалістичної республіки, Сухумі -
Пропілеї в комплексі Смольного інституту Кваренгі
Родина
ред.Перша дружина — Ольга Володимирівна Щуко.
- Син — Юрій (Георгій) Щуко, архітектор.
- Син — Борис Щуко, театральний художник, репресований[5].
- Донька — Наталія Щуко.
- Донька — Марина Щуко, акторка Вологодського драматичного театру, народна артистка РРФСР.
Друга дружина — Олена Михайлівна Леушина.
- Донька — Тетяна Щуко, акторка, народна артистка РРФСР.
Сестра — Людмила Олексіївна Щуко (1880—1948 ?(1950).
Племінниця другої дружини — радянська та російська телеведуча Валентина Леонтьєва.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1016438397 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
- ↑ а б в г Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2012.
- ↑ [https://web.archive.org/web/20150924032742/http://www.idelo.ru/254/22.html ������������: ������� ����. ������ ����������]. web.archive.org. 24 вересня 2015. Процитовано 15 квітня 2025.
{{cite web}}: символ заміни в|title=на позиції 1 (довідка)
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Володимир Олексійович Щуко
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |