Відкрити головне меню

Щоденник

літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася
Архітектор Нікодемус Тессін. Щоденник часів перебування у Європі з малюнками, 1688 р. Національна бібліотека Швеції.

Щоде́нник (застар. діаріуш, діяріуш, діарій) — літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася. Щоденник може бути фрагментарним, веденим тільки у певний період (творчого піднесення, фіксація зустрічей з уславленою особою, частіше, у періоди закоханості), а може бути постійним і слугувати переліком тем для статей чи літературних творів. Щоденник передбачає використання датування. Щоденник може мати як тільки тексти, так і малюнки, іноді надзвичайно талановиті й художньо вартісні (напр.: архітектор Нікодемус Тессін або художник Павло Корін під час перебування у Італії створили щоденник, що мав малюнки надзвичайної художньої вартості).

Історія або щоденні записи астрологівРедагувати

 
Глиняна табличка з Вавилону, датована 164 роком до н. е. Британський музей, Лондон.

Спроби вести щоденні записи відомі в культурах з розвиненою писемною культурою. Розкопки на територіях сучасної держави Ірак, цієї батьківщини декількох стародавніх цивілізацій, надали європейським науковцям тисячі глиняних таблиць. Потрощені і викинуті або ретельно складені в стародавніх чи то «бібліотеках», чи то архівах, вони до паперових носіїв інформації зберегли сторінки минувшини. Серед вивезених в Британський музей в Лондоні опинились тисячі фрагментів глиняних таблиць з клінописом. Серед них і знайшли щоденні записи якогось вавилонського астролога (і астронома) з ретельними записами спостережень за зірками та відомими тоді планетами (тобто «мобільними зірками») та магічні тлумачення зв'язку руху зірок із тогочасними подіями. Серед побутових записів і навіть вказівок на тогочасні ціни на зерно знайдені і згадки про появу армії Александра Македонського та перші битви між вавилонянами, персами та греками-чужинцями, датовані 331 роком до н. е. …

Щоденники протестантівРедагувати

 
Худ. Джон Хейлз. " Семюел Піпс ", 1666 року.
 
В. Шевчук (стоїть) на презентації власного перекладу щоденників українських діячів «Малі українські діярії XVII—XVIII ст.» (Музей книги та друкарства України)

Щоденники в сучасній формі на паперових носіях виникають в протестантських країнах Європи. Цьому сприяли протестантські настанови управління «внутрішнім світом» вірянина, його звітом в зробленому за день перед Богом, передуманого і відчутого. Логічно, що перший такий щоденник належав протестанту-англійцю. Ним був Семюел Піпс (1633—1703).

Піпс починав як бідняк, але вдало піднімався наверх кар'єрою чиновника, був обраний до британського Парламенту, в 1679 переобраний, але за звинуваченням у співучасті у змові, точніше — за намовою ворогів і заздрісників, звільнений і на кілька місяців був ув'язнений у лондонському Тауері. 1683 року був посланий з місією в місто Танжер, з 1684 — він секретар самого короля з військово-морських справ, активно сприяв створенню в імперії сучасного флоту при Карлі, а з 1685 — при Якова II Стюарті. В 1689, після відсторонення від влади і втечі з країни короля Якова і обрання королем голландця-протестанта Вільгельма Оранського, Піпс програв на парламентських виборах, був змушений покинути високу посаду. За підозрою в симпатіях до короля вигнанця Якова піддався короткочасному ув'язненню у 1689 та 1690 роках. Відійшов від публічного життя, а в 1700 покинув Лондон, усамітнившись у своєму маєтку, де через кілька років і помер. Йому було що пригадувати і описувати.

Семюел Піпс приятелював з британськими науковцями Ісааком Ньютоном і Робертом Бойлем, Джоном Драйденом і математиком та архітектором Крістофером Реном. Він грав в карти, займався живописом, складав вірші. Але найвизначнішим здобутком його життя став «Щоденник», який писав у 16601669 роках і в якому з властивою йому сумлінністю відтворив як загальні катастрофи — Велику лондонську чуму 1665 і Велику лондонську пожежу 1666, бої між народами (Друга англо-голландська війна 16651667), політичні колізії і придворні чвари, так і подробиці власного побуту, дієти, власних любовних авантюр та інше. Піпс перестав вести записи через проблеми із зором, а диктувати їх сторонній особі не хотів. Його щоденник — з політичних і родинних міркувань — був зашифрований за системою Томаса Шелтона і зберігався незмінним у бібліотеці коледжу Св. Магдалини до початку 19 ст. Записи були розшифровані текстологом Джоном Смітом. Вперше «Щоденник» Піпса видано 1825 року, в добу романтизму, коли культура ведення щоденників набула розповсюдження.

Сучасні уявлення про щоденникРедагувати

Щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого, приватного життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо ділогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого щоденника сприяли його поширенню у художній літературі, особливо наприкінці 18 ст., коли поглиблювався інтерес до людської душі, що притаманне сентименталізму («Сентиментальні мандри» Л. Стерна). Певні особливості щоденника використовувались у пригодницькій літературі, скажімо, у Ж. Верна, філософських текстах («Щоденник зрадника» С. К'єркегора) тощо.

Інтернет щоденникиРедагувати

Докладніше: Онлайн щоденник та Блог

Коли інтернет став загальнодоступним, дехто почав використовувати його як медіум для записів подій свого життя, з можливістю мати додаткову аудиторію. Першим онлайн щоденником вважається «Open Diary» Клаудіо Пінханеза, що публікувався на сайті MIT Media Lab з 14 листопада 1994 року до 1996.[1]

Відомі особи, що роками вели щоденникиРедагувати

Щоденник в українській літературіРедагувати

В українській літературі щоденники багатьох письменників стали незамінними історичними та духовними документами. Найвідомішим з них є щоденник, написаний Тарасом Шевченком (див. Щоденник Тараса Шевченка).

Інші відомі щоденники були створені такими українськими письменниками та дячами культури:

Щоденник, як джерело історичних подійРедагувати

Щоденники мають важливе значення як свідчення очевидців певних історичних подій. Нижче наводиться декілька прикладів таких щоденників, які стосуються історії України.

  • Малі українські діярії XVII–XVIII століть / Упоряд., перекл., вступ. ст., комент. В. Шевчука. – К.: TOB "Видавництво "Кліо"", 2015. – 408 с.
  • Радченко Олександра Миколаївна (1896—1965) вела щоденник під час голодомору.[23]
  • «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932—1933 років в Україні. Упор. Ярослав Файзулін. Київ: видавництво «Фенікс», 2018[24].
  • Щоденник Львівського гетто. Спогади рабина Давида Кахане. Упорядник др. Жанна Ковба. — К.- 2003.
  • Фоєрман, Юліуш. Щоденник зі Станіслава (1941—1943 рр.) Пер. з польської. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. — 56 с. ISBN 978-966-458-102-5 (свідчення про Голокост в Україні)
  • Андрій Курков. Щоденник майдану та війни. Харків: Фоліо, 2018.
  • Роман Зіненко. Іловайський щоденник.

Література про ведення щоденниківРедагувати

В цьому розділі наводиться хронологічний список книжок про ведення щоденників та хронік, включаючи поради щодо ведення, психологію, та обговорення щоденника як виду літератури.

  • Joana Field (Marion Milner) A Life of One's Own, 1934.
  • Ira Progoff At a Journal Workshop, 1975.
  • Tristine Rainer The New Diary: How to use a journal for self-guidance and expanded creativity, 1978.
  • Ariadne's Thread: A collection of contemporary women's journals, відредаговано Lyn Lifshin, 1982.
  • Thomas Mallon A Book of One's Own: People and their diaries, 1984.
  • The Journal Book, відредаговано Toby Fulwiler, 1987. (Колекція есе про використання щоденників в класах K12.)
  • Lucia Capacchione The Creative Journal: The art of finding yourself, 1989.
  • Kathleen Adams Journal to the Self: twenty-two paths to personal growth, 1990.
  • Marlene A. Schiwy A Voice of Her Own: Women and the Journal-Writing Journey, 1996.
  • Dan Price How to Make a Journal of Your Life, 1999.
  • Sheila Bender Keeping a Journal You Love, 2001.
  • Gwen Diehn The Decorated Page: Journals, Scrapbooks & Albums Made Simply Beautiful, 2002.
  • Sheppard B. Kominars Write for Life: Healing Body, Mind, and Spirit Through Journal Writing, 2007.

Галерея обраних фотоРедагувати

 
Худ. Август Мюллер. «Дівочий щоденник», 1885 р.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела і літератураРедагувати

  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
  •  Галич О.А. У вимірах non-fiction: Щоденники українських письменників XX століття / Олександр Андрійович Галич. – Луганськ : Знання, 2008. – 198 с.
  •  Танчин К.Я. Щоденник як форма самовираження письменника : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.01.06 «Теорія літератури» / К.Я.Танчин. – Тернопіль, 2005. – 20 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Копія «open diary» все ще існує
  2. Ірина Ніколайчук: Життя як витвір мистецтва («Щоденник» Марії Башкирцевої)
  3. С. Васильченко. «Записки вчителя» (1898—1905)
  4. Винниченко Володимир. Щоденник. Том 1. 1911—1920. — Едмонтон-Нью-Йорк, 1980. Винниченко Володимир. Щоденник. Том 2. 1921—1925. — Едмонтон-Нью-Йорк, 1983. Винниченко Володимир. Щоденник. Том 3. 1926—1928. — К., 2010. Винниченко Володимир. Щоденник. Том 4. 1929—1931. -К., 2012.
  5. Гончар О. Т. Щоденники: У 3 т. / Упоряд. В. Д. Гончар. — 2-ге вид. — К.: Веселка, 2008.
  6. Дар'я Сачко: ДОКІЯ ГУМЕННА — СПІВЗАСНОВНИЦЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ «СЛОВО»
  7. Олександр Довженко. Щоденникові записи, Харків: Фоліо, 2013.
  8. Михайло Драй-Хмара вів щоденник у 1920-х роках
  9. У світ вийшла найповніша збірка творів Михайла Драй-Хмари
  10. Єфремов С. О. Щоденники, 1923—1929. — Київ, 1997.
  11. «Таємні щоденники Загребельного буде опубліковано лише через 20 років»
  12. Останній діаріуш письменника…
  13. Р. Іваничук. Дороги вольні і невольні. Щоденники 1991—1994. Харків: Фоліо, 2016
  14. А. Любченко. Щоденник. Видавництво М. П. Коць, 1999
  15. ЩОДЕННИК ЯКОВА МАРКОВИЧА
  16. Осадчук Петро. Я тут, я серед вас. Збірник. – Київ: Вид-во Жупанського, 2017 (Щоденникові записи, спогади, вірші)
  17. Остап Вишня. Фейлетони, гуморески, усмішки. Щоденникові записи. Київ: Наукова думка, 1984.
  18. https://md-eksperiment.org/post/20180530-poetika-shodennika-1941-1943-rr-ulasa-samchuka Сергій Руснак: Поетика «Щоденника (1941—1943 рр.)» Уласа Самчука
  19. Маргарита Єгорченко: Василь Стус. Таборовий зошит. Вибрані твори
  20. Лесь Танюк. Щоденники без купюр. – Томи 1 - 36. – К.: Альтерпрес, 2003 – 2015.
  21. Павло Тичина. З щоденникових записів.
  22. Григір Тютюнник. Бути письменником: щоденники, записники, листи. Київ: Ярославів вал, 2011. 978-617-605-007-0
  23. Українську вчительку засудили на 10 років ГУЛАГу за щоденник про Голодомор
  24. [1]