Щецинське воєводство (1975—1998)
Щецинське воєводство (пол. Województwo szczecińskie) — одне із 49 воєводств Польщі, що існували в Польщі в період 1975 — 1998 років як основні одиниці адміністративного поділу цієї країни.
| Щецинське воєводство | |
|---|---|
|
| |
 | |
| Щецинське воєводство у 1975–1998 рр. | |
| Адм. центр | Щецин 
|
| Найбільше місто |  Щецин
|
| Країна |  Польща
|
| Регіон | Польська Народна Республіка Республіка Польща
|
| Межує з: Гожовське воєводство, Кошалінське воєводство | |
| Офіційна мова | польська |
| Населення | |
| - повне | 995 200 |
| - густота | 99,7 |
| Площа | |
| - повна | 9981 км² |
| Дата заснування | 1 червня 1975
|
| Дата ліквідації | 31 грудня 1998
|
| |
| |
Найбільшим містом і адміністративним центром воєводства був Щецин. Територія воєводства становила 9981 км². У ньому мешкало 989 000 жителів (станом на 1994 рік). Щецинське воєводство було скасовано в результаті адміністративної реформи 1998 року. У 1999 році його територія повністю увійшла до новоствореного Західнопоморського воєводства.
У 1975 році включало 29 міст і 59 ґмін[1]. Станом на 1998 рік включало 31 місто та 51 ґміну. Межувало з двома воєводствами: Кошалінським на сході та Гожовським на півдні. На заході до 1990 року межувало з НДР, потім з ФРН. За роки існування воєводства права міст повернули Мендзиздроє у 1984 році та Гольчево в 1990 році.
З районів воєводства було створено наступні повіти Західнопоморського воєводства: Голеньовський, Ґрифицький, Грифінський, Каменський, Лобезький, Полицький, Пижицький, Старґардський та міста Щецин і Свіноуйсьце.
Районні адміністрації
ред.- Районна адміністрація у Грифіце для ґмін: Бройце, Дзівнув, Ґольчево, Ґрифице, Камень-Поморський, Карнице, Плоти, Радово-Мале, Ресько, Реваль, Свежно та Тшебятув.
- Районна адміністрація у Ґрифіно для ґмін: Бане, Цединя, Хойна, Ґрифіно, Мешковиці, Моринь, Старе Чарново, Тшцинсько-Здруй та Відухова.
- Районна адміністрація у Ґоленюві для ґмін: Добра, Ґоленюв, Машево, Новоґард, Осіна, Пшибернув та Степниця.
- Районна адміністрація у Пижице для ґмін: Беліце, Долиціе, Козеліце, Ліп'яни, Пшелевіце, Пижице та Варниці.
- Районна адміністрація у Старґарді для ґмін: Хоцивель, Добжани, Інсько, Кобилянка, Лобез, Маряново, Стара Домброва, Старґард, Сухань та Венґожино, а також міста Старґард.
- Районна адміністрація у Щецині для ґмін: Добра, Колбасково, Нове Варпно, Полице та міста Щецин.
- Районна адміністрація у Свіноуйсьце для ґмін Мендзиздроє, Волін та міста Свіноуйсьце.
Найбільші міста
ред.Найбільші міста Щецинського воєводства за населенням (дані станом на 1995 рік):
Щецин (419 300)
Старґард (73 000)
Свіноуйсьце (43 200)
Полице (34 500)
Голенюв (22 200)
Грифіно (22 100)
Найбільші міста Щецинського воєводства за населенням (дані станом на 31.12.1998 р.):
Населення в роках
ред.| Рік | Кількість мешканців |
|---|---|
| 1975 (31 грудня)[2] | 853,7 тис. |
| 1976 (31 грудня)[3] | 866,7 тис. |
| 1977 (31 грудня)[4] | 878,3 тис. |
| 1978 (національний перепис населення[pl])[5] | 878 198 |
| 1978 (31 грудня)[6] | 876,9 тис. |
| 1979 (31 грудня)[7] | 889,3 тис. |
| 1980 (31 грудня)[8] | 897,9 тис. |
| 1983 (31 грудня)[9] | 924,1 тис. |
| 1985 (31 грудня)[10] | 942,6 тис. |
| 1986[11] | 951 тис. |
| 1987[12] | 958,7 тис. |
| 1988[13] | 958 тис. |
| 1989 (31 grudnia)[14] | 967,3 тис. |
| 1990 (30 czerwca)[15] | 970,2 тис. |
| 1990 (31 grudnia)[15] | 972,1 тис. |
| 1991 (31 grudnia)[16] | 975,9 тис. |
| 1992 (31 grudnia)[17] | 981,4 тис. |
| 1993 (30 czerwca)[18] | 983,3 тис. |
| 1994 (31 grudnia)[19] | 989,2 тис. |
| 1995 (30 czerwca)[20] | 989,7 тис. |
| 1995 (31 grudnia)[21] | 990,5 тис. |
| 1997 (31 grudnia)[22] | 995,1 тис. |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 maja 1975 r. ws. określenia miast oraz gmin wchodzących w skład województw (Dz.U. z 1975 r. nr 17, poz. 92).
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Kryszewski, Włodzimierz; Marcinkowski, Ryszard; Państwowe Wydawnictwo Naukowe (1951-1992), ред. (1988). Encyklopedia powszechna PWN. T. 3 (вид. Wyd. 3). Warszawa: Państ. Wydaw. Naukowe. ISBN 978-83-01-00000-4.
- ↑ Dąbrowska, Magdalena (2 березня 2023). E. Czykwin, Stygmat społeczny, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2007. Seminare. Poszukiwania naukowe. Т. 26. с. 462—464. doi:10.21852/sem.2009.26.48. ISSN 2450-1328. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Zegzuła-Nowak, Joanna (1 січня 2007). Człowiek w służbie wartościom – recenzja książki: Włodzimierz Tyburski, Elzenberg, „Myśli i Ludzie”, Wiedza Powszechna, Warszawa 2006. Hybris. Т. 6, № 2. с. 6. doi:10.18778/1689-4286.06.05. ISSN 1689-4286. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Petrozolin-Skowrońska, Barbara (1993). Encyklopedia popularna PWN (вид. Wyd. dwudzieste trzecie zmien. i uzup). Warszawa: Państwowe wyd. naukowe. ISBN 978-83-01-10416-0.
- ↑ Zegzuła-Nowak, Joanna (1 січня 2007). Człowiek w służbie wartościom – recenzja książki: Włodzimierz Tyburski, Elzenberg, „Myśli i Ludzie”, Wiedza Powszechna, Warszawa 2006. Hybris. Т. 6, № 2. с. 6. doi:10.18778/1689-4286.06.05. ISSN 1689-4286. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Dąbrowska, Magdalena (2 березня 2023). E. Czykwin, Stygmat społeczny, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2007. Seminare. Poszukiwania naukowe. Т. 26. с. 462—464. doi:10.21852/sem.2009.26.48. ISSN 2450-1328. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ а б Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Dąbrowska, Magdalena (2 березня 2023). E. Czykwin, Stygmat społeczny, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2007. Seminare. Poszukiwania naukowe. Т. 26. с. 462—464. doi:10.21852/sem.2009.26.48. ISSN 2450-1328. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Łazowska, Bożena (29 липня 2013). Główny Urząd Statystyczny w latach 1918–1939. Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician. Т. 2013, № 7. с. 1—21. doi:10.59139/ws.2013.07.1. ISSN 0043-518X. Процитовано 13 лютого 2025.
Джерела
ред.- Tadeusz Bielecki (red.), Encyklopedia Szczecina — Щецин: Uniwersytet Szczeciński, Instytut Historii, Zakład Historii Pomorza Zachodniego, 2000. — Т. II. — С. 633—634. — ISBN 83-7241-089-5. (пол.)
- Historyczny atlas Polski Варшава: Wydawnictwo Demart, 2011. — С. 122—123. — ISBN 978-83-7427-323-7. (пол.)