Відкрити головне меню

Валенти́н Васи́льович Щербачо́в (рос. Валентин Васильевич Щербачёв)  — український спортивний журналіст, засновник Національного Реєстру Рекордів України, голова Клубу незвичайних рекордсменів, засновник «Всесвітньої української спортивної агенції» (англ. Worldwide Ukrainian Sports Agency).

Щербачов Валентин Васильович
Валентин Васильович Щербачов.JPG
Народився 1 березня 1946(1946-03-01) (73 роки)
Київ, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність журналіст, коментатор
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений журналіст України
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Член Національної спілки журналістів України (1973) і Асоціації спортивних журналістів України. Очолював попередницю АСЖУ — Федерацію спортивних журналістів України (1992—1999)[1].

Майстер курсу «Спортивний коментатор-журналіст» «Першої Національної Школи Телебачення» .

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 1 березня 1946 в Києві, УРСР.

Закінчив Київський технікум радіоелектроніки (1964); Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (19691975).

Березень 2006 кандидат в народні депутати України від УНА, № 10 в списку. На час виборів: журналіст Національної телекомпанії України, безпартійний.

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 221, місто Київ. З'явилося 58,1 %, за 3,8 %, 8 місце з 28 претендентів. На час виборів: спортивний оглядач редакції «Доброго ранку, Україно» Національної телерадіокомпанії України.

Грудень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 221, місто Київ.

19651968 — служба в армії.

19681970 — позаштатний кореспондент, газета «Київський університет».

19701971 — позаштатний кореспондент «Останніх вістей», Українське радіо.

З 1971 — редактор спортивних передач молодіжної редакції.

З 1974 — завідувач відділу, спортивний коментатор, Українське телебачення; коментатор, Телерадіокомпанія «Ера»; генеральний продюсер, Телерадіокомпанія «Спорт Україна».

19831986 — автор, ведучий циклу програм «Футбол-хокей». З 1995 — автор, ведучий програм «Валентин Щербачов представляє» (ICTV, ТРК «Київ»), «Делікатес-шоу», «Подвійний удар братів Кличко».

Будучи ветераном журналістики, залишається активним творчим працівником: завідувач відділу головної редакції регіонального мовлення «Перший громадський» творчого об'єднання регіонального мовлення та тематичних програм філії Національної телекомпанії України «Київська регіональна дирекція».

Живе в Києві. Одружений, має двох синів.

ВідзнакиРедагувати

РізнеРедагувати

Захоплення: футбол, пейнтбол, боротьба, гірські лижі, екстремальні пригоди. У складі спортивної парашутно-десантної експедиції «Україна — Північний полюс-2000» Валентин Васильович Щербачов 15 квітня 2000 року здійснив стрибок з парашутом на Північному полюсі. Він організатор та учасник футбольного матчу на горі Говерла під прапорами Федерації футболу України та ФК «Динамо» Київ[1]. Організатор та учасник міжнародних турнірів з футболу на захмарних вершинах Гімалаїв, на Північному полюсі та в Антарктиді, що проходили під прапором Федерації футболу України[2].

ПублікаціїРедагувати

Автор книг:

  • «Секреты здоровья и силы» (1987);
  • «Ностальгія за радянським футболом» (1996);
  • «Валерій Лобановський — третя спроба»;
  • відеофільму «Гора за 8 тисяч» (1995)[3],
  • автор сценарію і оператор док. фільмів «Да будет вам по вере вашей» (1990);
  • «Camel-профі — український варіант» (1995);
  • Книга незвичайних рекордів України (2002). Київ «ЕксОб»;
  • «Під оплески трибун Палацу Спорту» (До 50-річчя Київського Палацу Спорту). — Київ, «Дім, сад, город», 2010, ISBN 978-966-2471-04-5, Наклад 1000 прим.
  • В. Щербачов. Олімпійський Синдром Гімалаїв. — Самміт-Книга, 2017. — 120 с. — ISBN 978-617-7434-23-7[4].

Загалом Валентин Щербачов є автором 5 книг про спорт та 42 фільмів про екстремальні пригоди (події).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.594;
  • Хто є хто в українських мас-медіа. К., 1997. — С.327.

ПосиланняРедагувати