Щербачов Валентин Васильович

Валенти́н Васи́льович Щербачо́в (нар. 1 березня 1946, м. Київ) — український спортивний журналіст. Засновник «Національного реєстру рекордів України», голова «Клубу незвичайних рекордсменів», засновник «Всесвітньої української спортивної агенції» (англ. Worldwide Ukrainian Sports Agency). Заслужений журналіст України.

Щербачов Валентин Васильович
Valentyn.2019.jpg
Народився 1 березня 1946(1946-03-01) (76 років)
Київ, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність журналіст, коментатор
Alma mater Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»

Член Національної спілки журналістів України (1973) і співзасновник Асоціації спортивних журналістів України. Очолював попередницю АСЖУ — Федерацію спортивних журналістів України (1992—1999)[1].

БіографіяРедагувати

Народився 1 березня 1946 в Києві, УРСР.

Закінчив Київський технікум радіоелектроніки (1964); Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (19691975).

19651968 — служба в армії.

19681970 — позаштатний кореспондент, газета «Київський університет».

19701971 — позаштатний кореспондент «Останніх вістей», Українське радіо.

З 1971 — редактор спортивних передач молодіжної редакції УР.

З 1974 — завідувач відділу, спортивний коментатор, Українське телебачення; коментатор, Телерадіокомпанія «Ера»; генеральний продюсер, Телерадіокомпанія «Спорт Україна».

19831986 — автор, ведучий циклу програм «Футбол-хокей».

З 1995 — автор, ведучий програм «Валентин Щербачов представляє» (ICTV, ТРК «Київ»), «Делікатес-шоу», «Подвійний удар братів Кличко».

У 1996 році організував трансляцію і коментував перші на Українському телебаченні гонки на виживання.[2]

Березень 1998: кандидат у народні депутати України, виборчий округ № 221, місто Київ.

Грудень 1998: кандидат у народні депутати України, виборчий округ № 221, місто Київ.

Листопад 2004 — січень 2005: учасник Помаранчевої революції.

Березень 2006: кандидат у народні депутати України від УНА, № 10 у списку. На час виборів: журналіст Національної телекомпанії України, безпартійний.

2013—2014: учасник Євромайдану (Революції Гідності).

1996—2021: ведучий авторських програм Національної, Київської регіональної ТРК та мультимедійної студії «Толока» (програма «Футбольні суперечки»).

Живе в Києві. Одружений, має двох синів.

Захоплення: футбол, пейнтбол, боротьба, гірські лижі, екстремальні пригоди. У складі спортивної парашутно-десантної експедиції «Україна — Північний полюс-2000» Валентин Васильович Щербачов 15 квітня 2000 року здійснив стрибок з парашутом на Північному полюсі. Він організатор та учасник футбольного матчу на горі Говерлі під прапорами Федерації футболу України та ФК «Динамо» Київ, брав участь у «Матчі дружби» на пошанування спортсменів — жертв Другої світової війни[3]. Організатор та учасник міжнародних турнірів з футболу на захмарних вершинах Гімалаїв, на Північному полюсі та в Антарктиді, що проходили під прапорами України[4] й Федерації футболу України. Автор незвичайного досягнення — 30 годин поспіль вів спортивну телепрограму.

У 2006 році з Києва до Гімалаїв стартувала 25-та аматорська експедиція Валентина Щербачова. 8 учасників експедиції пройшли 235-кілометровий шлях — у напрямку до Евересту і назад, у селище Лукла. Під час сходження експедиція піднялася на гігантський виступ льодовика Хумбу й на висоті 5980 метрів провела «Малі Гімалайські Олімпійські ігри», у програмі яких були легка атлетика (стрибки у довжину з місця, штовхання ядра) і футбол 5х5 (команди Непалу і України). Це був перший подібний спортивний захід в історії гірських сходжень.[джерело?]

У грудні 2013 року, повернувшись із гімалайської експедиції в Київ, одразу приєднався до учасників ЄвроМайдану, на якому стояв до кінця, до перемоги. В лютому 2014 року став оборонцем барикади біля колони Незалежності.

ТворчістьРедагувати

Публікації та відео:

  • «Секреты здоровья и силы» (1987)
  • «Ностальгія за радянським футболом» (1996)
  • Тріумф із присмаком полину / Краса і сила. — 1999. — № 1
  • «Валерій Лобановський — третя спроба»
  • Книга незвичайних рекордів України (2002)
  • «Під оплески трибун Палацу спорту» (До 50-річчя Київського Палацу спорту). — К.: Дім, сад, город, 2010. ISBN 978-966-2471-04-5
  • Щербачов В. В. Різновисотні українці. — К.: АВІАЗ, 2016. — 304 с.
  • В. Щербачов. Олімпійський Синдром Гімалаїв. — Самміт-Книга, 2017. — 120 с. — ISBN 978-617-7434-23-7[5].
  • автор відеофільму «Гора за 8 тисяч» (1995)[6]
  • автор сценарію і оператор док. фільмів «Да будет вам по вере вашей» (1990)
  • «Camel-профі — український варіант» (1995)

Валентин Щербачов автор загалом 5 книжок про спорт і 42 фільмів про екстремальні пригоди (події).

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт АСЖУ. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 5 лютого 2015. 
  2. Вячеслав Чебышев. Валентин Щербачёв. Штрихи к портрету [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] // kirovograd24.com, 2 липня 2019. (рос.)
  3. «Журналіст України» // Енциклопедія для видавця та журналіста. — К.: ДВП «Вид. дім „Персонал“», 2006. — С. 112.
  4. Сергій Шевченко. Екстремал Валентин Щербачов написав книжку і вкотре вирушив до Гімалаїв. МІА «Вектор ньюз». 20 жовтня 2016. Процитовано 22 лютого 2021. 
  5. Зустріч з відомим українським письменником-мандрівником Валентином Щербачовим «Олімпійський синдром Гімалаїв». Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, 2002-2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. 
  6. Щербачов Валентин Васильович [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] на 1tvs.com.ua
  7. Указ Президента України № 505/2016 від 15 листопада 2016 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку». Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. 

ЛітератураРедагувати

  • Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 594
  • Хто є хто в українських мас-медіа. — К., 1997. — С. 327
  • Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — К.: Персонал, 2010. — С. 361
  • Смак життя // Слово — зброя? — К.: ЕксОб, 2009. — С. 351—354
  • Віталій Довгич. 1000 голосів Майдану // ЄвроАтлантика. — 2013, № 3-4 — 2014, № 1. — С. 26-55

ПосиланняРедагувати