Відкрити головне меню

Шумілкін Володимир Андрійович

Шумі́лкін Володи́мир Андрі́йович (рос. Владимир Андреевич Шумилкин, нар. 12 травня 1959(19590512), с. Малі Ічалки Ічалковський район, Мордовія, РРФСР, СРСР) — український політичний діяч ерзянського походження, міський голова Харкова протягом 20022006.

Шумілкін Володимир Андрійович

Час на посаді:
21 березня 2002 — 2006
ПопередникПилипчук Михайло Дмитрович
НаступникДобкін Михайло Маркович

Народився12 травня 1959(1959-05-12) (60 років)
Малі Ічалки, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьерзянин
Політична партія«Єдиний центр»
БатькоАндрій Матвійович Шумілкін
МатиГанна Єфимівна Шумілкіна
Діти2 сини
Професіяюрист
Званняполковник
Особистий підпис
Автограф Шумилкин 2004.jpg
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Вільно володіє ерзянською мовою.

ЖиттєписРедагувати

Народився 12 травня 1959 в багатодітній родині фронтовика. За національністю ерзянин. У дванадцять років залишився без батька. З 1966 р. по 1976 р. навчався в середній школі, а по закінченні школи та здобуття середньої освіти, 1976 р. поступив до Харківського вищого військового командного училища ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І., яке закінчив у 1981 році з відзнакою та Золотою медаллю. В 1988 році здобув наукову ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію. В 1997 році закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримав кваліфікацію юриста (спеціальність — правознавство). В 1999 році набув кваліфікацію магістра державного управління, закінчивши Українську Академію державного управління при Президентові України (Харківський філіал).

У 1981-1990 проходив службу на офіцерських посадах у — ХВВКУ ім. Маршала Радянського Союзу Крилова М. І.

Політична діяльністьРедагувати

 
Логотип блоку політичних партій «Блок Володимира Шумілкіна — За Харків» на виборах депутатів Харківської міської ради 2006

З 1990 депутат Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова. 18 травня 1990 р. був обраний головою Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова І скликання. 15 січня 1991 р. одночасно був обраний — головою виконавчого комітету тієї ж ради. На зазначених посадах перебував протягом терміну дії повноважень рад І та ІІ скликань, протягом терміну дії повноважень ради ІІІ скликання в 1998-2000.

25 лютого 1999 Наказом Міністра оборони звільнений з військової служби до запасу у звані полковника.

З березня 2000 і по квітень 2002 обіймав посаду заступника голови Харківської обласної державної адміністрації. З квітня 2002 року до 2006 року — Харківський міський голова.

26 березня 2006 обраний депутатом Харківської обласної ради, голова постійної депутатської комісії з питань соціальної політики та захисту населення.

Член партії «Єдиний центр»[1]. 25 червня 2008 обраний головою Харківської обласної організації цієї партії.[2] На засіданні Політради «Єдиного Центру», яке відбулося 12 липня 2008 під час З'їзду партії, його обрано заступником голови — керівником Секретаріату партії[3][4][5]. Був членом партій Народний Союз «Наша Україна» (вступив у партію незадовго до виборів 2006 р.), НДП і КПРС[6].

Діяльність на посаді мераРедагувати

За результатами експрес-досліджень[7] харків'ян «Мерський екватор», проведених Харківським обласним відділенням Комітету виборців України, діяльність В. А. Шумілкіна протягом терміну перебування на посаді міського голови оцінювалася за 5-бальною шкалою:

  • 2,9 (2003 р.);
  • 3,2 (2004 р.);
  • 3,5 (2005 р.);
  • 3,6 (напередодні виборів у 2006 р.).

Під час перебування В. А. Шумілкіна на посаді міського голови[8]:

Показники соціально-економічного розвитку м. Харкова у 20012005 рр.:
Показник 2001 2005
Міський бюджет 492,2 млн грн. 1,2 млрд грн.
Доходи від оренди землі 6,5 млн грн. 47,5 млн грн.
Видатки на ЖКГ 168,1 млн грн. 588,2 млн грн.
Видатки на капітальний ремонт житлового фонду 30,8 млн грн. 114,3 млн грн.
Відремонтовано під'їздів  — 984
Видатки на ремонт доріг 60,1 млн грн. 189,3 млн грн.
Освітленість 12% 51%

Особисті даніРедагувати

Військове звання — полковник. Член-кореспондент Академії прикладної радіоелектроніки. Має більше 100 наукових праць і 15 винаходів. Президент Харківського обласного благодійного фонду «Харків XXI століття». З грудня 2004 р. — заступник голови наглядової ради Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Раніше займані громадські посади — Президент Асоціації районних у місті Рад України, Президент Харківської обласної федерації легкої атлетики. Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002 р.), ІХ загальнонаціональної програми «Людина року» (номінація «Міський голова року», 2004 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (09.2004 р.), медаллю «За ратну доблесть» (РФ). Одружений. Виховує двох синів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати