Відкрити головне меню

Шумерська календаркалендар шумерів.

Календар
Основні відомості
Тип
календаря

Сонячний, Місячний, місячно-сонячний


Види календарів
Армеліна · Ассирійський · Аттичний · Ацтекський · Бахаї · Бенгальський · Буддійський · Бірманський · Вавилонський · Візантійський · Вірменський · Вікрам Самват · В'єтнамський · Гільбурда · Голоценський · Григоріанський · Грузинський · Давньогрецький · Дарійський · Зороастрійський · Ефіопський · Єврейський · Єгипетський · Індійський · Індуїстські · Іранський · Інки · Ірландський · Кельтський · Китайський · Конта · Комі · Коптський · Перський · Слов'янський · Сварожий · Сака ера · Інки · Перський · Православний · Лютеранський · Місяцелік · Мусульманський · Майя · Малайський · Мезоамериканський · Масонський · Міньго · Непальський · Новоюліанський · Пролептичний юліанський, Пролептичний григоріанський · Римський · Радянський · Румійський · Симетричний · Стабільний · Тамільський · Тайський місячний · Тайський сонячний · Тибетський · Трисезонний · Туркменський · Тувінський · Універсальний · Французький · Ханаанейський · Хараппський · Хакаський · Чучхе · Шведський · Шумерський · Старошведський · Unix · Юліанський · Яванський · Японський

Шумерські календарі були місячно-сонячними. Вони складалися з двох півріч — Ентен (холодний та вологий сезон) і Емеше (суха та спекотна пора року) і 12 місяцьів. У шумерський час пори року не були виділені. Для зрівнювання місячного і сонячного циклів кожні кілька років після одного з півріч вставлявся тринадцятий місяць, колишній або VI-II, або XII-II. Рік починався навесні, після першого молодого місяця, що слідував за розливом річок. Весна відзначалася двома подіями — жнивами ячменю і так званою «повінню коропів».

Відомі календарі з шумерських міст Ніппур, Ур, Лагаш, Умма, Урук (частково), Адаб. Відомості про них дійшли з господарських і адміністративних документів, що відносяться до III тисячоліття до нашої ери. Тут згадуються назви місяців, дні місяців і списки жертвопринесень до різних свят. Іноді зустрічаються назви ритуалів.

Єдиний календар, місяці і обряди якого відображені в коментарях, походить з Ніппура. Перша згадка цього календаря відноситься до епохи уммійського правителя Лугальзаггесі (кінець XXIV ст. до н. е.). Однак всі коментарі датуються або Середньовавилонським (XVI-XI ст.), або Новоассирійським (VIII-VII ст.) часом. Ніппурський календар складався з наступних місяців:

  1. Бараг-заг-гар-ра «престол святилища»
  2. Гуд-сі-са «напрямок волів (на плужну оранку)»
  3. Сиг-у-шуб-ба-гар «вміщення цегли в цегляну форму»
  4. Шу-нумун-а «місяць сівби»
  5. Ізі-ізі-гар-ра «місяць запалювання вогнів»
  6. Кін-Инанна «місяць обряду богині Інанни»
  7. Дуль-КУГ «місяць Священного Пагорба»
  8. Апіна-ду-а «місяць відпускання плугу (з ріллі)»
  9. Ган-ган-ед «місяць виходу Вбивці (= Нерґала
  10. Аб-ба-ед «місяць виходу батьків» (або «місяць виходу моря»)
  11. Зіз-а (друге читання - удра) «місяць двозернянки або полби» (друге читання - місяць темряви)
  12. Ше-гур-куд «місяць жнив»

Ніппурський календар спочатку вживався тільки на території Ніппура. Однак з початку II тисячоліття до н. е. він стає загальнодержавним календарем Стародавньої Південної Месопотамії та використовується на території міст Ісін і Ларса. В епоху Хаммурапі Вавилон користується власним календарем. З початку каситського періоду Ніппурські місяці вживаються поряд з місяцями стандартного вавилонського календаря, а їх назви (по першому знаку) ідеографічно замінюють повне складове написання вавилонських місяців.

ЛітератураРедагувати

  • В. В. Ємельянов. Ніппурский календар і рання історія Зодіаку. СПб; 1999.
  • M.E.Cohen. The Cultic Calendars of the Ancient Near East. Bethesda, 1993.