Вікіпедія

Шудря Євгенія Стефанівна

українська вишивальниця

Євгенія Стефанівна Шудря (при народженні Смолякова; у першому шлюбі — Допіро) нар. 17 травня 1941, Мончегорськ, Мурманська область, РРФСР, СРСР — майстриня вишивки, бібліограф, дослідниця українського декоративного мистецтва.

Євгенія Стефанівна Шудря
Народилася 17 травня 1941(1941-05-17) (82 роки)
Мончегорськ, Мончегорський районd, Мурманська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність дослідниця українського декоративного мистецтва, майстриня вишивки
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шудря.

Життєпис ред.

1962 року приїхала до Києва з Тамбова, здобула вищу інженерну освіту в Київському політехнічному інституті (1970). Працювала в Науково-дослідних інститутах «Мікроприлад» (1967—1974), «Квант» (1974—1994), захоплювалася вишиванням. Її панно, килими й інші витвори експонувалися на кільканадцяти персональних виставках і зберігаються в музеях Києва, Тамбова (РФ) та приватних колекціях Білорусі, Росії, України.

У 1990-ті роки заглибилась у вивчення історії художнього текстилю, публікувала статті, в яких з'ясовувала досі невідомі обставини життя й творчості ряду видатних дослідників української народної творчості. Видані на цій основі чотири книги біобібліографічних нарисів Є. Шудрі стали незамінним довідником для науковців у цій галузі. На її праці постійно посилаються, вони здобули високу оцінку — протягом останнього десятиліття з'явилося близько більше 30-ти рецензій і кілька десятків відгуків у пресі.

1998 р.- майстриня декоративно-прикладного мистецтва НСХУ (посвідчення № 714).

1999 р. — майстриня народного мистецтва НСМНМУ (посвідчення № 145).

2012 р. — Дипломантка І ступеня XVI Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М. Утриска за книги: «Мирослава Кот: Краса і талант» та «Дослідники народного мистецтва»[1]. 2016 р. — Лауреатка ХХ Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М. Утриска за книги: «Оранта нашої світлиці» та «…і заполоччю й словом»[2].

Перший чоловік Володимир Петрович Допіро (нар. 1937) — інженер. У шлюбі з Допіром з 1962—1998 рр. має сина Дмитрія (нар. 1966) та доньку Ганну (нар. 1970).

Другий чоловік Шудря Микола Архипович(1935—2012) — письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Одружена з квітня 1998 р. Овдовіла 2012 р.

Творчість ред.

Основні публікації:

Виставки:

  • Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (1996);
  • Тамбовська обласна картинная галерея (1997);
  • Київський театральний осередок «Бенефіс» на Хрещатику (1997);
  • Київський літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини (1997);
  • Видавництво «Преса України», конференц-зал редакції газети «Демократична Україна» (Київ, 1997);
  • Музей гетьманства (Київ, 1997);
  • Центральний будинок художників (Київ, 1998);
  • Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Київ, 1999);
  • Національна спілка журналістів України (Київ, 2008, 2009);
  • Національний музей українського народного декоратиного мистецтва (Київ, 2013);
  • Національна філармонія України (Київ, 2013);
  • Ірпінський історико-краєзнавчий музей (2016).

Примітки ред.

  1. ↑ Результати 16-го літературного конкурсу ім. М. Утриска // Турка-перлина Карпат. — 10 Вересня, 2012. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  2. ↑ В залі Турківської музичної школи проведена презентація ХХ літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска // Турка-перлина Карпат. — 1 Вересня, 2016. Архів оригіналу за 24-10-2016. Процитовано 24-10-2016.

Література ред.

  • Барви чарівної нитки. Каталог. — К., 1996. — 16 с.
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 686.
  • Полтавець М. Співає кольорова нитка / М. Полтавець // Українська культура. — 1998. — № 3. — С. 22-23.
  • Череватенко Л. Свидетели событий мощных // Зеркало недели (Киев). — 2000. — 29 янв. — 4 февр. — С.15.
  • Сидоренко Н. Дослідницькі нариси про діячів на ниві народного мистецтва / Н. Сидоренко // Народа творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 111—112.
  • Данилевська Н. Про жінок-подвижниць / Н. Данилевська // Українська культура. — 2004. — № 5. — С. 35.
  • Мистецтвознавство'05. — С. 199.
  • Историческое наследие Крыма. — 2005. — № 10. — С. 206—208.
  • Художники України: Енциклопедичний довідник. Вип. 1. — К.,2006. — С. 617.
  • Welcome to Ukraine. 2007. — № 1 (39). — Р. 116—117.
  • Українська культура. — 2008. — № 11. — С. 36–37.
  • Культура і життя. — 2009. — № 5, 4 лют. — С. 7.
  • Українські бібліографи. Вип. 2. — К., 2010. — С. 215—216.
  • Історія української культури. Т 5, книга 1. — К., 2011. — С. 585.
  • Кара-Васильєва Тетяна. Не буває подвижницва без страждань // Україна молода. 2012. — 15-16 черв. — С. 19.
  • Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — Івано-Франківск, 2012.- Вип. 24-25. — С. 386—387.
  • Пульсар Приірпіння. — 2013. — № 8 (12). — С. 42 — 43.
  • Ходак Ірина. Щедрий ужинок Євгенії Шудрі // Демократична Україна. — 2016. — 26 трав. — С. 10.
  • Євгенія Шудря …і заполоччю, й словом: бібліогр. покажч. — К. : Логос, 2016. — 72 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шудря_Євгенія_Стефанівна&oldid=39035498