Вікіпедія

Шугай Олександр Володимирович

Олекса́ндр Володи́мирович Шуга́й (*15 вересня 1940(19400915), село Олексіївка Роменського району Сумської області) — український письменник, поет, прозаїк, есеїст, перекладач, журналіст, дослідник життя і творчості Івана Багряного, член Національної Спілки письменників України (1982), лауреат Міжнародних премій імені Івана Багряного (1996)[2], та премії В. Винниченка (2008), літературної премії "Благовіст" та фонду Тараса Шевченка (2017). Живе і працює в Києві.

Шугай Олександр Володимирович
Народився 15 вересня 1940(1940-09-15) (83 роки)
с. Олексіївка Роменського р-ну Сумської обл.
Громадянство Україна Україна
Діяльність український письменник, поет, журналіст
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Нагороди лауреат Міжнародних премій імені Івана Багряного та премії В. Винниченка, літературної премії "Благовіст" та фонду Тараса Шевченка

Біографічні відомості ред.

Народився Олександр Володимирович в сім’ї службовців. Середню освіту здобув у Роменській середній школі № 3. Опісля навчається у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики та закінчує міжнародні курси славістів при Братиславському університеті, що у Словаччині (1982-1983).

Вірші почав писати у школі, тоді ж - і друкуватись. Першу віршовану байку було надруковано у місцевій районній газеті, коли Олександру виповнилося 14 років. У 16 років О. Шугай написав "Роменський вальс", який став візитною карткою м. Ромни (Сумщина). Місцева районна газета "Прапор Жовтня" прихильно зустріла його перші поетичні спроби. А згодом тут він розпочинає свою трудову діяльність працівником редакції. В подальшому трудиться у провідних часописах України журналах і газетах : "Дніпро", "Радянська Україна", "Знання та праця", "Советска армия", "Українські вісті" (м. Детройт, США). Займається видавничою справою у видавництві "Молодь" та в "Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури".

Починався як письменник 1966 року.

Автор збірок :"Ромен-цвіт" (1966), "Неподільність" (1977), "По стерні босоніж" (1983), роману-дослідження "Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду" (1996), "Крапля сонця у морі блакиту" (2010), "Притча про хату, або Сорок святих" (2006-2011) та ін. Був ініціатором і редактором першої антології давньої української поезії "Аполлонова лютня" (1982). Переклав сучасною українською мовою твори поета кінця XVII-початку XVIII ст. Климентія Зиновіїва "Золоте чересло" (2009). За двотомну працю "Іван Багряний: нове й маловідоме: есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти" (2013) та книгу "Фундація імені Івана Багряного (хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами)" (2015) О. Шугай був претендентом на Шевченківську премію 2016 року[3]. Автор досліджень про В. Мисика, Бориса Тена, Б. Антоненка-Давидовича, Григора Тютюнника, А. Казки та ін. Окремі твори О. Шугая перекладено іноземними мовами.

Незважаючи на тиск радянської цезури та заборони О. Шугай сприяв виданню поетичних збірок таких авторів: Леонід Череватенко "Скіфський степ" Іван Драч "Київський оберіг", Ліна Костенко "Неповторність" та ін.

Ім’я цього автора відоме також завдяки його активній участі у громадському житті. Тривалий час письменник працював у апараті Київської організації Національної спілки письменників України, був відповідальним секретарем Оргкомітету Конгресу незалежних держав колишнього СРСР та I Всесвітнього форуму українців у Києві (1992 р). Працював на посаді заввідділом зовнішніх зносин Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка "Просвіта", секретарем ювілейних комітетів з ушанування пам’яті діячів української літератури, культури та мистецтва. Активно співпрацює з Фундацією імені Івана Багряного.

Твори ред.

  • Ромен-цвіт : поезії . — Київ : Молодь, 1966. — 62 с.
  • Неподільність : поезії . — Молодь, 1977. — 85 с.
  • По стерні босоніж : повість, новели. — К : Молодь, 1993. — 238 с.
  • Іван Багряний або Через терни Гетсиманського Саду : роман-дослідження. — К. : Рада, 1966. — 480 с.
  • Притча про хату, або Сорок святих : роман. — К. : Юніверс, 2006. —1016 с.
  • Як творилася "Аполлонова лютня" — К : Видавн. дім "Києво-Могилянська академія", 2007. — 95 с.
  • Золоте чересло : книга народних ремесел, звичаїв та побуту в Україні, писана Климентієм Зіновієвим, поетом кінця XVII- початку XVIII ст./ упоряд. В, Шевчук, О. Шугай; пер. з давньоукр О. Шугая. — К : Мистецтво, 2009. — 336 с.
  • Крапля сонця у морі блакиту : повість про Аркадія Казку. Вибрані твори. — К : Смолоскип, 2010. — 664 с.
  • Притча про хату, або Вертеп у раю: роман. — К : Дніпро, 2011. — 912 с.
  • Іван Багряний: нове й маловідоме. Есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти. — К : Смолоскип, 2013. — Кн. 1. — 960 с., Кн. 2. — 1048 с.[4]
  • Фундація імені Івана Багряного. Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами: репортажі, інтерв’ю, рефлексії, нотатки, рецензії, відгуки, повідомлення. — К. : Смолоскип, 2015. —704 с.
  • Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика : оповідь у листах і документах. — К : Ярославів Вал, 2016. — 608 с.
  • Натхнення : лірика, гумор, присвяти, епітафії, переклади. — К : Щек, 2018. — 608 с.
  • Ліна Костенко: Я все, що я люблю... : роман без брехні, або Сповідь редактора книжки віршів та поем Ліни Костенко "Неповторність". — К. : Дніпро, 2019. — 592 с.

Джерела ред.

  • Історія української літератури XX століття : у 2 кн. Кн. 2 : друга половина XX ст. / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. — С.231, 232.
  • Шугай Олександр Володимирович // Сумщина в іменах : енцикл. довід. — 2-ге вид., перероб. та доп. / Сумський держ ун-т; голов. ред В. Б. Звагельський. — Суми : АС-Медіа, 2004. — С.535.
  • Шугай Олександер // Сумщина. Велика спадщина. Поезія. Суми : Університетська книга, 2019. — 376-380.
  • Шевчук О. В. На березі часу. Ті, котрі поруч : спогади про митців і вчених. — Київ : Либідь, 2016. — С. 72, 73, 110, 126, 179, 180, 242, 249, 250.
  • Яременко В. Приречений любов’ю // Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду. — К, 1996.— С. 477-478.
  • Шугай Олександр Володимирович // Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1. — К. : Довіра, 2005. — С. 272.
  • Шугай Олександр Володимирович // Роменщина літературна. — Суми : Еллада, 2012.— С. 446.
  • Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка; уклад. О. М. Малиш. — Суми, 2015. — 38 с.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Лауреати премії імені Івана Багряного //. Літературна Україна.—1996. — С. 2.
  3. ↑ Претенденти на Шевченківську премію 2016 року. Літературна Україна. — 2015. — 19 листоп. (№ 44). — С. 5.
  4. ↑ Гризун, Анатолій (2015). Було б заслуженою відзнакою... // Фундація імені Івана Багряного. Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами (укр.) . Київ: Смолоскип. с. 565—566. ISBN 978-617-7173-13-6.

Електронні джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шугай_Олександр_Володимирович&oldid=41672290