Штокало Мирослава Йосипівна

|Батько= |Посада= |Діти= |Чоловік= |Мати=

Штокало Мирослава Йосипівна
Народилася	24 серпня 1926(1926-08-24) (97 років) Дніпродзержинськ
Країна	УРСР →  Україна
Діяльність	хімік
Alma mater	Київський університет
Галузь	хімія
Заклад	Національний університет харчових технологій
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Батько	Штокало Йосип Захарович
Нагороди	Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» Медаль «Ветеран праці»

Миросла́ва Йо́сипівна Што́кало (* 24 серпня 1926, Дніпродзержинськ) — українська вчена-хімік, 1987 — доктор хімічних наук, професор Національного інституту харчових технологій; 1991 — дійсний член Академії інженерних наук України, 1995 — Нью-Йоркської академії наук, 1996 — Соросівський професор. Нагороджена медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва», «Ветеран праці», подякою голови Київської ОДА, Почесною грамотою ЦК ВЦСПС.

Життєпис

Її батько — Штокало Йосип Захарович, академік АН УРСР, мати, Зінаїда Остапівна — інженер-хімік. Її чоловік, Дебрівський Іван Єлисейович, працював директором Інституту легкої промисловості.

Закінчила навчання в Київському університеті — хімічний факультет, аспірантуру — в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Після захисту кандидатської дисертації працювала в відділі аналітичної хімії АН УРСР.

1968 року почала працювати викладачем в Київському технологічному інституті харчової промисловості.

Протягом 1976—1998 року завідувала кафедрою аналітичної хімії Національного університету харчових технологій, по ній кафедрою завідував доцент, кандидат хімічних наук Є. Є. Костенко.

Є авторкою більш як 220 наукових праць, котрі стосуються:

• аналітичної хімії,
• фотометричного аналізу,
• хімії комплексних сполук.

Запропонувала загальний підхід до вивчення безбарвних комплексів багатозарядних іонів металів — разом з А. К. Бабком, спільно розробила метал-індикаторний метод дослідження комплексів у розчині.

Джерела

• Національний університет харчових технологій^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Експерт
• Творчий шлях Штокало Мирослави Йосипівни