Відкрити головне меню

Штабний сквер — сквер у Кременчуці.

Штабний сквер
Зруйнована будівля колишнього кінотеатру «Дніпро».jpg
Зруйнована будівля колишнього кінотеатру «Дніпро»
49°03′ пн. ш. 33°23′ сх. д. / 49.050° пн. ш. 33.383° сх. д. / 49.050; 33.383Координати: 49°03′ пн. ш. 33°23′ сх. д. / 49.050° пн. ш. 33.383° сх. д. / 49.050; 33.383
Тип сквер
Відкрито 1874
Колишні назви Штабний
сад імені К. Маркса
Пролетарський сквер імені К. Маркса
Піонерський
Розміщення Кременчук
Штабний сквер. Карта розташування: Україна
Штабний сквер
Штабний сквер
Штабний сквер (Україна)

РозташуванняРедагувати

Сквер розміщується у центрі Кременчука між вулицями Штабною на південному заході, Коцюбинського на північному сході, Гоголя на північному заході. На південному сході до скверу примикає Придніпровський парк.

ІсторіяРедагувати

Заселення північно-західній частині Кременчука, де тепер розташовані вул. Штабна та вул. Коцюбинського, почалося в першій половині XVIII ст. У ті часи на березі Дніпра у цьому районі була розташована стара фортеця. Із зовнішнього боку земляних валів розташовувалася широка незабудована полоса — Гласіс. А далі — кілька укріплених поселень, форштадов, зосереджених вздовж дороги в сотенне містечко Власівка. Від гласіса відповідно до палну 1774 року прокладають дві паралельні вулиці, які отримали пізніше назви Мала Успенська (Штабна) і Набережна (Коцюбинського). Вони закінчувалися на заливних луках річки Кагамлик. Близькість цього району до фортеці визначала характер його забудови у другій половині XVIII століття. Навпаки фортеці, приблизно у дворі сучасного готелю «Кремінь», знаходився будинок генерал-губернатора. А на березі Дніпра у 1783-1787 років були збудовані губернські присутні місця для перебування органів управління Новоросійської губернії, а пізніше — Катеринославського намісництва.[1]

На початку XIX ст. на місці садиби губернських присутніх місць розбивається велика площа для торгівлі спиртом, який завозили з усієї Полтавщини та із західних повітів Харківської, північних Катеринославської, південних Київської губернії. Площа називалася Винна або Скатна (за радянських часів Сквер Піонерів). Вона тягнулася від дніпровського берега до Малої міщанської вулиці (зараз Коцюбинського). Сама ж вулиця була продовжена до створюваної Олександрівської площі (зараз площа Перемоги).[2]

У кінці XIX століття міська дума розбиває на скатній площі перед госпітальними будівлями сквер, який у пам'ять про Головний штаб називають штабний. Незадовго до початку першої світової війни у центрі скверу збиралися спорудити пам'ятник царю-визволителю Олександру II.[3]

Ранньою весною 1914 року під час проведення земляних робіт на березі Дніпра в районі пристаней була зроблена знахідка — на глибині близько півтора метра на дерев'яному настилі лежали чотири однакові чавунні гармати XVII століття. Через день були знайдені ще вісім гармат. Через день виявили ще одну гармату, а потім ще п'ять. Гарматами вирішили огородити майданчик навколо пам'ятника. Але почалася перша світова війна, тому створення пам'ятника відклали.[3]

Після революції 1917 року Штабний сквер перейменовується у сад імені К. Маркса, а з 1920 року — Пролетарський сквер імені К. Маркса. У роки Визвольних змагань він був місцем проведення політичних мітингів, тут перед виступали А. Луначарський і Л. Троцький.[3]

У довоєнні роки сквер упорядковується, навколо споруджується огорожа, 1928 року будуватися літній кінотеатр, 1934 року — парашутна вишка. 1936 року сквер перейменовують у Піонерський.[3]

Після війни до 1947 року сквер був відновлений. 1950 року відкривається новий літній кінотеатр «Дніпро». Тут почав працювати міський клуб піонерів, обладнаний куточок казок, спортивний майданчик, галерея відмінників навчання, у серпні проходять шкільні базари.[3]

Зараз кінотеатр «Дніпро» у руїні.

ПриміткиРедагувати

  1. Штабна (Мала Успенська). Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 30 січень 2012. 
  2. Коцюбинского (Училищна, Набережна) Архівовано 26 січень 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  3. а б в г д Штабний сквер у Кременчуці (рос.)