Шпорта Ярослав Гнатович

Яросла́в Гна́тович Шпо́рта (15 вересня 1922, с. Сальниця, нині Хмільницького району Вінницької області — 13 листопада 1956, Київ) — український поет і перекладач.

Шпорта Ярослав Гнатович
Народився 15 вересня 1922(1922-09-15)
Сальниця, Літинський повіт, Подільська губернія, Українська СРР
Помер 13 листопада 1956(1956-11-13) (34 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність поет, перекладач
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Червоної Зірки

Біографічні дані ред.

Народився в селянській родині. Закінчив середню школу. 1940 навчався у Вінницькому педагогічному інституті. 1940 призвано на дійсну службу до лав Радянської армії. Під час німецько-радянської війни — на фронті: був замполітом батареї, обороняв Київ. Двічі поранено. 1943 став працювати у військовій газеті.

Після демобілізації жив і працював у Києві. Навчався в Ашхабадському університеті (1946–1947).

Був членом КПРС (1944).

Поховано в Києві на Байковому кладовищі. На могилі пам'ятник: прямокутна стела з чорного граніту, до якої прикріплено білу мармурову дошку з керамічним фото. Напис: «Український письменник Шпорта Ярослав Гнатович. 15.IX.1922 — 13.XI.1956».

Твори ред.

 
Бюст поету у Вінниці

Друкуватися почав 1943.

Книги поезій:

  • «Світлий день» (1948).
  • «Іранський зошит» (1950).
  • «Твої літа» (1950).
  • «Лірика» (1951).
  • «Мужність» (1951).
  • «Запорожці» (1952).
  • «Ти в моєму серці» (1954).
  • «Дубове листя» (1956).
  • «Вибране» (1958).
  • «Лірика» (1960).
  • «Ліричний вінок» (1969).
  • «Незакінчений зошит» (1972).
  • «Поезії» (1982).
  • «Стихотворения» (Ленінград, 1957) — у перекладі російською мовою.

Переклади з російської, чуваської (зокрема, переклав поему «Нарспі» К. Іванова), таджицької та інших мов.

Нагороди ред.

Нагороджено орденом Червоної Зірки та медалями.

Література ред.

Посилання ред.