Шостак Сергій Михайлович

український військовик

Сергі́й Миха́йлович Шо́стак (нар. 19 грудня 1981(19811219), с. Богинівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Шостак Сергій Михайлович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 19 грудня 1981(1981-12-19)
Богинівка, Дніпропетровська область
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (32 роки)
Луганськ (аеропорт)
(загинув у збитому терористами літаку)
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Життєпис ред.

Сергій Шостак народився в селі Богинівка (колишня назва — Брагинівка) Петропавлівського району Дніпропетровської області. Закінчив сільську загальноосвітню школу.

З 2002 року працював електрослюсарем підземної дільниці з видобутку вугілля № 6 ДТЕК ШУ «Дніпровське». На дозвіллі займався ремонтами побутової техніки. За словами його друзів і колег, у нього була «легка рука» професіонала.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини.

Старший солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі ред.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

  Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».  

Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня Сергія поховани на кладовищі села Богинівка Петропавлівського району[4]. На шахті «Дніпровська» були приспущені прапори[5].

Залишилися батьки, молодший брат (теж призваний за мобілізацією), дружина та дві доньки — Ксенія 2003 р.н. і Дар'я 2011 р.н.

Нагороди та відзнаки ред.

Вшанування пам'яті ред.

  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[7].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[8].
  • У селі Богинівка Петропавлівського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Сергій Шостак, йому встановлено меморіальну дошку.

Див. також ред.

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки ред.

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // «Українська правда», 14 червня 2014
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. Для всіх краян вони живі… // «Твій регіон», 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 
  5. Павлоград скорбит на YouTube
  6. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. У Дніпропетровську відкрили меморіал військовим, загиблим у збитому під Луганськом літаку // «Радіо Свобода», 13 червня 2015
  8. На Дніпропетровщині відкрили пам'ятник воїнам-десантникам, які віддали своє життя за Україну // Сайт Міністерства оборони України, 19 червня 2016

Джерела ред.