Відкрити головне меню

Škoda (також кулемет Сальватора—Дормуса) — австро-угорський станковий кулемет, один з перших кулеметів у світі, застосовувався під час Першої світової війни. Вироблявся компанією Шкода в місті Пльзень.

Škoda
Salvator Dormus 1893 (commonly called Skoda 1893) Machine Gun on landing carriage with brass water jacket and ammunition boxes and limber. Not also chargers for the magazine on the ground. Photo in Text 1901.jpg
Кулемет Шкода М/93 під час боксерського повстання, Пекін, 1901.
Тип: станковий кулемет
Походження: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Історія служби
Використання у Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Війни Боксерське повстання
Перша світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Георг Ріттер фон Дормус, Карл Сальватор Габсбург, Андреас Радованович
Розроблено 1890
Виробник Шкода
Виготовлено 1893 — 1917
Характеристики
Маса 15,5 (з верстатом 34)
Довжина ствола, мм: 570
Тип боєприпасу 8 × 50 мм R Mannlicher
Механізм напіввільний затвор
Бойова скорострільність 450—500 (М/09)
Тип боєпостачання патронная стрічка на 250
Приціл оптичний або відкритий

Commons-logo.svg Škoda (кулемет) у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Автоматика кулемета була розроблена полковником Георгом Ріттером фон Дормусом та ерцгерцогом Карл Сальватор[en] у 1888 році. Серійне виробництво кулемета розгорнула компанія «Škoda» під керівництвом інженера Андреаса Радовановича. Кулемет став першою збройовою практикою компанії, яка раніше не розробляла зброю. У 1890 році був представлений готовий кулемет. А 1893 року кулемет взяли на озброєння під індексом Mitrailleuse M/93. Призначався для флоту та фортець. З причини конкуренції зі кулеметом Шварцлозе особливої ​​популярності не здобув, зважаючи на більш низькі експлуатаційні характеристики, тому мав обмежене застосування на фронтах Першої світової війни.[1][2]

КонструкціяРедагувати

Кулемет мав водяне охолодження ствола. Замикання ствола здійснювалося напіввільним затвором, який хитався у поздовжній площині за типом відкидних затворів старих однозарядних гвинтівок (як, наприклад, у гвинтівок Ремінгтон[en]) відкидний затвор якої утримувався при пострілі курком. Позаду затвор підпирався фігурним підпружиненим шатуном, причому положення осей і профіль дотичних поверхонь затвора та шатуна були підібрані так, щоб тертя при повороті значно уповільнювало відхід затвору від ствола під дією віддачі. Шатун з'єднувався з гвинтовою пружиною віддачі, змонтованою в довгій трубці позаду короба. Прироблений знизу маятниковий регулятор темпу пострілу міняв темп від 280 до 600 пострілів на хвилину. У перших моделях кулемета використовувався невдалий варіант боєпостачання через подачу патронів з розташованого нагорі короба магазина під дією сили тяжіння. Шарнірно пов'язаний з затвором важіль досилав патрон в патронник при русі затвора вперед. Цей же важіль проштовхував вниз гільзу. Відкритий знизу короб збільшував небезпеку засмічення, а розташований відкрито маятник легко міг бути пошкоджений. Пізніше з моделі M/09, живлення змінили на стрічкове, як у звичайних станкових кулеметах того часу.[1]

ВаріантиРедагувати

  • Škoda М/93 — перша модель прийнята на озброєння.
  • Škoda М/02 — модифікація з польовим триножним верстатом, з бронещитом та сидінням для кулеметника.
  • Škoda M/09 та M/13 — вдосконалені версії, з стрічковим живленням, пристроєм осалки патронів для підвищення надійності викиду гільз, сповільнювач темпу стрілянини прибраний. На трубку поворотної пружини міг кріпитися плечовий упор. Кулемет міг мати оптичний приціл.

ПриміткиРедагувати