Відкрити головне меню

Шкарупа Тимофій Єфремович (19 лютого 1884, с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губернії — 24 жовтня 1970, Ню-Кастл) — підполковник Армії УНР.

Шкарупа Тимофій Єфремович
Shkarupa Tymofiy.jpg
Тимофій Шкарупа
Народження 19 лютого 1884(1884-02-19)
Російська імперія с. Чаплинка Дніпровського повіту Таврійської губернії, Російська імперія
Смерть 24 жовтня 1970(1970-10-24) (86 років)
Flag of the United States.svg США, м. Ню-Кастл (штат Делавер)
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Dyvizia Galychyna.svg дивізія «Галичина»
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан

10 УНР 30-03-1920 Пiдполковник.svg Підполковник
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Друга світова війна
Нагороди
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри
Георгіївський хрест 1 ступеня
Георгіївський хрест 2 ступеня
Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Хрест 3-ої Залізної Стрілецької Дивізії

Зміст

У російській арміїРедагувати

Напередодні та під час Першої світової війни служив рядовим та унтер-офіцером у 14-му стрілецькому полку. За бойові заслуги мав повний Георгіївський бант (всі чотири відзнаки Святого Георгія та Георгіївські медалі), був підвищений до звання прапорщика, нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (4 березня 1917, за бій 23 травня 1916). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

Перші Визвольні ЗмаганняРедагувати

Брав участь в українізації 14-го Стрілецького полку, частина якого навесні 1918 р була включена до складу Армії УНР, служив у цьому полку, який мав назву 14-й піший Поморський полк. З 18 грудня 1918 р. перебував у розпорядженні коменданта Дніпровського повіту. З квітня 1919 р. — один із командирів загонів отамана Григор'єва. З травня 1919 р. хворів.

 
Тимофій Шкарупа в однострої Армії УНР

Після повернення з фронту Першої світової війни перебував у Таврійській губернії, почав там формувати українські військові частини, хоч Таврія була вже окупована Денікіном. Коли про це довідались білогвардійці, то вирішили арештувати Шкарупу. Однак він про те довідався і вдався до переховувань. Тоді денікінці арештували його родину і проголосили, що якщо до 24-х годин Шкарупа не явиться до білогвардійського штабу, то всю його родину розстріляють. Тоді Тимофій Єфремович одягнув російський однострій зі всіма нагородами, зголосився до того штабу й заявив: «Я Шкарупа, якого шукаєте!». Білогвардійці родину Шкарупину звільнили з арешту, а самого Шкарупу засудили до розстрілу. Присуд мав затвердити Головнокомандувач Збройних Сил Півдня Росії генерал Денікін, що за часів Першої світової війни був командиром дивізії і нагороджував тоді Шкарупу орденами особисто. Тож, коли він дістав той судовий вирок на Шкарупу, то написав таку резолюцію: «Капитана Шкарупу знаю лично, как храброго и доблестного офицера, посему возобновить все офицерские права і отправить с первой маршевой ротой на большевицкий фронт!…» Після того Шкарупі вдалося добитися до Армії УНР.

З серпня 1919 р. — у Збірному полку 4-ї стрілецької дивізії Збройних Сил Півдня Росії. Згодом разом з рештками полку був інтернований польською владою. У лютому 1920 р. перейшов на службу до Армії УНР, служив у 4-й бригаді та 3-й Залізній дивізії Армії УНР.

Другі Визвольні ЗмаганняРедагувати

У 1923 р. на еміграції народився син Юрій, якого виховував сам, без матері дитини. У червні 1943 р. разом з сином зголосився до Добровольчої дивізії СС «Галичина», отримав відмову через вік, але син, Юрій Шкарупа (1923—1984) — служив хорунжим Української національної армії. У 1950 р. разом з сином емігрував до Канади. Помер у м. Вільмінгтон Делявере.

РодинаРедагувати

Дружина — Антоніна Шкарупа (*12 листопада 1900 року — † червень 1986, Клівленд, США).

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати