Відкрити головне меню

Микола Іванович Шкадінов (1890(1890), Орловська губернія, тепер Російська Федерація — 1944, місто Краматорськ, тепер Донецька область) — український радянський партійний діяч, член ВУЦВК, міський голова Юзівки та Краматорська. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р. Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — січні 1934 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в червні 1930 — червні 1933 р. Член ВУЦВК.

БіографіяРедагувати

Після закінчення реального училища працював у Слов'янському депо. З 1910 р. — токар Краматорського машинобудівного заводу.

Член РСДРП(б) з 1917 року.

З 1917 року — скарбник, а з 29 вересня 1917 р. — голова Краматорської ради робітничих депутатів. Очолив придушення виступу українських військових частин Армії УНР у Бахмуті. У 1918–1919 р. — на підпільній роботі в Краматорську.

У лютому — червні 1919 р. — голова виконавчого комітету Ради Краматорського заводського району і Білянської волості Катеринославської губернії. У 1919–1920 р. — у Червоній армії.

У лютому — серпні 1920 р. — секретар Краматорського районного комітету КП(б)У Донецької губернії. У 1920–1921 р. — відповідальний секретар Слов'янського повітового комітету КП(б)У Донецької губернії.

У 1921 р. — голова виконавчого комітету Краматорської міської Ради Донецької губернії. До 1923 р. — голова виконавчого комітету Юзівської міської Ради Донецької губернії.

У 1923—1928? роках — голова виконавчого комітету Сталінської окружної ради. Потім працював членом Президії Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) Української СРР.

У 1930—1933 роках — завідувач розподільного відділу ЦК КП(б)У.

До 1935 р. — завідувач відділу радянської торгівлі Донецького обласного комітету КП(б)У.

З березня 1935 по 1940 рр. — голова Краматорської міської ради Донецької (Сталінської) області.

По тому — заступник із побуту директора Новокраматорського машинобудівного заводу Сталінської області. У 1941—1943 роках — перебував у евакуації в містах Орську та Електросталі.

У місті Краматорську сучасна вулиця Академічна носила назву цього діяча.

ДжерелаРедагувати