Вікіпедія

Шищенко Сергій Юрійович

український футболіст
(Перенаправлено з Шищенко Сергій)

Сергій Юрійович Шищенко (нар. 13 січня 1976 року, с.Сіряки Дергачівського району Харківської області) — український футболіст та футбольний тренер. У минулому — нападник низки українських футбольних клубів та національної збірної України, найкращий бомбардир чемпіонату України 2001/02. Завершив кар'єру гравця наприкінці 2009 року. Після завершення активної кар'єри гравця став футбольним тренером.

Ф
Сергій Шищенко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Юрійович Шищенко
Народження 13 січня 1976(1976-01-13) (48 років)
  с. Сіряки, УРСР
Зріст 169 см
Вага 69 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1993 Україна «Олімпік» (Х) 18 (6)
1993—1994 Україна «Металіст» 28 (2)
1994—1997 Україна «Шахтар» 23 (1)
1995—1996 →  Україна «Нива» (Т) 28 (3)
1997—1998 Україна «Кривбас» 21 (2)
1998 →  Росія «Балтика» 8 (0)
1999 Україна «Металург» (З) 10 (1)
1999—2005 Україна «Металург» (Д) 135 (33)
2003—2004 →  Україна «Іллічівець» 25 (5)
2006 Україна «Металург» (З) 8 (1)
2006—2008 Україна «Чорноморець» 54 (4)
2008—2009 Україна «Металург» (Д) 31 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996 Україна Україна (U-21) 4 (1)
2001—2005 Україна Україна 14 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010—2015 Україна «Металург» (Д) U-21
2015—2016 Україна «Сталь» (К) U-21
2016 Україна «Буковина»
2017—2018 Україна «Шахтар» U-19
2018—2019 Україна «Миколаїв»
2020—2021 Україна «Полісся»
2021—2023 Україна «Полісся» U-19
2023—2024 Україна «Звягель»
2024— Україна «Полісся» в.о.
Звання, нагороди
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шищенко.

Життєпис ред.

Клубна кар'єра ред.

Більшу частину своєї кар'єри провів у донецькому «Металурзі». А також у різних клубах українського футболу, зокрема в таких як: «Металіст» (Харків), «Шахтар» (Донецьк), «Чорноморець» (Одеса), «Металург» (Запоріжжя) та «Кривбас» (Кривий Ріг). Був в оренді в «Ниві» (Тернопіль) та «Іллічівці» (Маріуполь).

На клубному рівні виступав під керівництвом таких відомих тренерів як: Мирон Маркевич, В'ячеслав Грозний, Микола Павлов, Валерій Яремченко, Семен Альтман, Ніколай Костов і Олександр Севідов.

«Металіст» ред.

Пройшовши школу харківського «Олімпіка», на 17 річного Сергія звернув увагу тренерський штаб харківського «Металіста», із яким у 1993 році він підписав свій перший професіональний контракт, що дозволив йому 20 червня того ж року дебютувати у Вищій лізі України.

Провівши один сезон у складі «жовто-синіх» (28 матчів і 2 забитих голи), Сергій Шищенко за своє вміння гостро і холоднокровно створювати гольові моменти привернув до себе увагу багатьох селекціонерів країни, незважаючи на зовсім молодий вік.

«Шахтар» ред.

Цими селекціонерами стали представники донецького «Шахтаря», із яким Сергій у сезоні 1994/1995 підписав контракт, і під керівництвом Валерія Яремченка дебютував у його команді. Провівши 9 матчів (1 гол) у чемпіонаті і 3 матчі в Кубку України, Шищенко поїхав в оренду в тернопільську «Ниву», причиною цього рішення була відставка головного тренера.

І тільки з поверненням Валерія Яремченка, Сергій провів повноцінний сезон у складі «гірників» (14 матчів у чемпіонаті, 3 матчі в кубку і 3 в єврокубку). За роки, які Шищенко провів у Донецьку, він став володарем двох кубків України та срібним призером чемпіонату країни.

 
Сергій у складі «Металурга»

«Металург» (Донецьк) ред.

У 1999 році Семен Йосипович Альтман запросив 23-річного Сергія до складу донецького «Металурга», де в першому дебютному сезонні у складі «металургів» Шищенко забив 8 голів у 25 матчах чемпіонату України, що дозволило йому надовго закріпитися в основному складі.

Співпраця і повне розуміння з головним тренером плюс уміння і наполегливість Сергія дозволили йому отримати звання найкращого бомбардира чемпіонату України сезону 2001/02, а його команда двічі поспіль ставала бронзовим призером чемпіонату країни. Після оренди в маріупольський «Іллічівець», де Сергій провів непоганий рік у складі «приазовців», відігравши 25 матчів (5 голів) у чемпіонаті, 2 матчі в кубку і 4 матчі в кубку УЄФА, повернувся до складу «металургів», де отримав місце в основному складі й разом з командою у третій раз став бронзовим призером чемпіонату України.

Наступного сезону Сергій, уже під керівництвом Олександра Севідова, провів 25 матчів (19 матчів (8 голів) у чемпіонаті, 2 матчі в кубку України і 4 матчі (3 голи) в кубку УЄФА), після чого залишив склад донецької команди, перейшовши в «Металург» (Запоріжжя).

«Чорноморець» ред.

У 2006 році добре знайомий тренер для Сергія Шищенко Семен Альтман запросив його до складу одеського «Чорноморця». І хоча Семен Йосипович незабаром і пішов у відставку, але Сергій провів два повноцінних сезони у складі «моряків». Вийшовши загалом 67 разів на футбольне поле (4 матчі (1 гол) в кубку УЄФА, 4 матчі в кубку Інтертото, 5 матчів у кубку України та інші в чемпіонаті країни, відзначившись при цьому 4 рази у ворота суперника).

У 32-річному віці Сергій Юрійович вирішив повернутися до складу вже рідного «Металурга», де після двох сезонів завершив кар'єру футболіста.

 
Сергій у складі збірної

Кар'єра у збірній ред.

За збірну України зіграв 14 матчів і відзначився одним голом.

Дебют відбувся 15 серпня 2001 року в товариському матчі зі збірною Латвії, а незабаром і у відбірковому матчі до чемпіонату світу 2002 проти збірної Вірменії. У тому відбірковому циклі Сергій разом зі збірною під керівництвом Валерія Лобановського посіли друге місце в турнірній таблиці й вийшли у плей-оф, де за сумою двох матчів поступилися збірній Німеччини. Після цього викликався на товариські матчі перед відбором на чемпіонат Європи 2004, але вже під керівництвом Леоніда Буряка, а після відставки Леоніда Йосиповича, Сергія ще декілька разів викликав Олег Блохін.

Також 1996 року провів 4 матчі за молодіжну збірну України, де також відзначився одним голом, а до того грав за юнацьку збірну України U-18[1].

2018 році виступав в складі ветеранської національної збірної України.

Тренерська кар'єра ред.

У січні 2010 року став головним тренером дубля донецького «Металурга» (у грудні 2012 року отримав тренерську ліцензію PRO)[2], де пропрацював до 2015 року, після чого перейшов на аналогічну посаду у «Сталь» (Кам'янське). Під його керівництвом дублери «металургів» протягом п'яти років у різний час займали із 6 по 11 місце в турнірній таблиці. А з приходом Шищенка у склад «сталеварів», молодіжний склад після завершення сезону посів 4 сходинку в молодіжному чемпіонаті України.

Після року керування дублерами «Сталі», на початку літа Олександр Севідов запросив Сергія Юрійовича у свій тренерський штаб маріупольського «Іллічівця». Але співпраця тривала недовго, оскільки Сергію телефонував спортивний директор «Буковини» й запросив його на посаду головного тренера. Після розмови з президентом клубу Сергієм Гринюком, 30 червня 2016 року Шищенко став головним тренером чернівецької «Буковини». Наприкінці грудня того ж року подав у відставку. Команда під його керівництвом зіграла 20 офіційних матчів (5 перемог, 4 нічиї та 11 поразок).

У січні 2017 року став головним тренером юнацької команди донецького «Шахтаря»[3]. У травні 2018 року був звільнений від займаної посади, за цей період юнацька команда під його керівництвом здобула бронзові нагороди в юнацькому U-19 чемпіонаті України 2016/17 та посіла 3-е місце на груповому етапі юнацької Ліги Чемпіонів в сезоні 2017/18.

У грудні 2018 року очолив МФК «Миколаїв», який виступав у першій українській лізі[4]. У цьому клубі він пропрацював до середини жовтня 2019 року, а команда в підсумку під його орудою провела 27 офіційних матчів (10 перемог, 7 нічиїх та 10 поразок).

У сезоні 2020/21 тренував житомирський клуб «Полісся»[5], який під його керівництвом зіграв 33 офіційних матчів (11 перемог, 8 нічиїх і 14 поразок).

Титули та досягнення ред.

Командні ред.

Індивідуальні ред.

Нагороди ред.

Статистика ред.

Факти ред.

Клубна кар'єра ред.

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Олімпік (Харків) 1992
(перех.ліга) 		18 6 - - - -
Металіст (Харків) 1992/93 1 0 - - - -
1993/94 27 2 - - - -
Загалом 28 2 - - - -
Шахтар (Донецьк) 1994/95 9 1 3 0 - -
Нива (Тернопіль) 1995/96 28 3 3 1 - -
Шахтар (Донецьк) 1996/97 14 0 3 1 3 0
Кривбас (Кривий Ріг) 1997/98 21 2 8 2 - -
  Балтика (Калінінград) 1998 8 0 - - - -
Металург (Запоріжжя) 1998/99 10 1 - - - -
Металург (Донецьк) 1999/00 25 8 - - - -
2000/01 26 0 3 0 - -
2001/02 24 12 6 2 - -
2002/03 13 0 - - - -
2003/04 14 4 3 1 2 1
Загалом 102 24 12 3 2 1
Іллічівець (Маріуполь) 2003/04 11 4 - - - -
2004/05 14 1 2 1 4 0
Загалом 25 5 2 1 4 0
Металург (Донецьк) 2004/05 14 1 - - - -
2005/06 19 8 2 0 4 3
Загалом 33 9 2 0 4 3
Металург (Запоріжжя) 2005/06 8 1 2 0 - -
Чорноморець (Одеса) 2006/07 27 3 - - 4 1
2007/08 27 1 5 0 4 0
Загалом 54 4 5 0 8 1
Металург (Донецьк) 2008/09 21 1 2 0 - -
2009/10 10 1 2 0 - -
Загалом 31 2 4 0 - -
Загалом   (Вища ліга) 363 54 42 8 21 5
Загалом   (Вища ліга) 8 0 - - - -
Загалом   (Друга ліга) 9 2 - - - -
Загалом   (Перехідна ліга) 18 6 - - - -
Загалом за кар'єру 398 62 44 8 21 5

Національна збірна ред.

Збірна Рік
Матчі Голи
Україна 2001 5 -
2002 5 1
2004 1 -
2005 3 -
Всього 14 1

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Голи Шевченка і Зеєдорфа, загублений багаж, епопея із гімном: Україна — Нідерланди у Львові, як це було у 1994-му. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  2. ↑ Шищенко отримав тренерську ліцензію PRO [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Сергій Шищенко очолив «Шахтар» U19. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
  4. ↑ Сергій Шищенко — новий головний тренер МФК Миколаїв. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  5. ↑ Сергій Шищенко очолив Полісся. www.ua-football.com (укр.). 7 липня 2020. Процитовано 27 серпня 2021.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] — Офіційне представництво Президента України

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шищенко_Сергій_Юрійович&oldid=41999762