Шишмановичі (болг. Шишмановци) — династія болгарських царів, що правили з 1323 й до падіння Другого Болгарського царства 1396 року й далі до 1422 як васали османського султана.

Правителі з династії ШишмановичівРедагувати

Шишман 1280 — 1313 деспот Відінського князівства
Михайло III Шишман 1323 — 1330 цар, син деспота Шишмана
  Іван Стефан 1330 — 1331 цар, син Михайла Шишмана
  Іван Александр 1331 — 1371 цар, онук деспота Шишмана
  Іван Шишман 1371 — 1395 цар, син Івана Александра
  Іван Срацимір 1356 — 1396 цар Відінського царства, син Івана Александра
Костянтин II Асен 1397 — 1422 цар Відінського царства (як васал турецького султана), син Івана Срациміра
  Фружин після 1454 князь у Велико-Тирново (як васал турецького султана), син Івана Шишмана
Михайло Шишманов до 1492 бан у Софії (як васал турецького султана)
  Шишман III 1593 цар (як лідер повстання проти турецького султана)
  Ростислав Страшимірович 1686 князь (як лідер повстання проти турецького султана)

Деспот ШишманРедагувати

Засновником династії був деспот Відінського князівства Шишман I, який правив Відіном у 12801313 роках. Щодо його походження відомо тільки те, що він походив з половців.

ДжерелаРедагувати