Шишко Григорій Гордійович
Шишко Григорій Гордійович — (* 15 квітня 1923 — †1994) — український маляр-реаліст.
| Шишко Григорій Гордійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 квітня 1923 Велика Костромка, Апостолівський район, Криворізька округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
29 серпня 1994 (71 рік) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Одеське художнє училище (1953) |
| Вчителі | Кордонський Мартин-Вігдор Лейбович |
| Жанр | станковий живопис |
| Автограф |
 |
Біографія ред.
Григорій Шишко народився в 1923 році в селі Велика Костромка, Дніпропетровської області в Україні. У 1953 році він закінчив одеське художнє училище й вступив до криворізького відділення Союзу художників, у складі якого почав брати участь у виставках місцевого, регіонального й національного масштабу.
В 2016 році одна з вулиць Кривого Рогу перейменована на честь Г.Шишка.
Виставки робіт ред.
Уперше із творчістю самобутнього українського художника Григорія Шишка британська публіка познайомилася в 1993 році. З того часу знамениті колекціонери, мистецтвознавці й критики, і серед них відомий критик газети «Івнінг Стандарт» Брайан Сьювел, з інтересом стежать за українським мистецтвом. На виставці в «Ейр-Геллері» будуть уперше представлені індустріальні пейзажі Григорія Шишка — серія віртуозних робіт, які не виставлялися за життя художника.
Роботи Григорія Шишка демонструвалися у Великій Британії, Бельгії, Голландії, Нігерії й Ірландії. Починаючи з 1993 року відбулося 9 персональних виставок художника, і найважливіша з них — у 2001 році в «Молл-Геллеріз» Лондона.
Критика ред.
|
Цілу серію робіт художник присвятив криворізьким залізорудним рудникам. У його роботах шахта залишається постійним рефреном, незмінним у будь-який час року й доби на тлі тривожної нестійкості в житті особистості й країни. Протягом десятиліть ця шахта була для Григорія Шишка темою й героєм його найоригінальніших і найпам'ятніших робіт... Художник глибоко й зворушливо передав поезію, яку йому вдалося роздивитися за неестетичним і часом виродливим фасадом. Досліджуючи цю тему, Григорій Шишко створював свою власну течію в модернізмі | 
|
. Колір Руди Автор Ганна Кодічек, Art Critic & Writer, Лондон 2005.
|
|
Власні роботи Шишка з їх співучою колористикою, незвичайними ракурсами й темами, що викликають нові асоціації, дарують глядачам справжнє задоволення, запрошують їх до світу спогаду й незвичайних образів. Незважаючи на життя, сповнене прикрощів, і далеко не сприятливий політичний клімат, а можливо, саме завдяки цьому, роботи художника привертають нашу увагу красою, яку він знайшов у тому, що завжди вважалося некрасивим – у териконах, фабричних печах, індустріальних пейзажах, а також новими параметрами, які автор вносить у поняття мальовничості |
|
— уривок із книги «Прикордонні області» доктора Пета Сімпсона, старшого викладача мистецтв Університету Хартфордшира, 2000.