Відкрити головне меню

Ши́лівка (до 1965 року Шидлове)  — село в Україні, в Добропільському районі Донецької області, центр Шилівської сільської ради.

село Шилівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський
Рада/громада Шилівська сільська рада
Код КОАТУУ 1422088801
Облікова картка Шилівка 
Основні дані
Засноване 1890
Населення 242
Поштовий індекс 85033
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°22′47″ пн. ш. 36°56′31″ сх. д. / 48.37972° пн. ш. 36.94194° сх. д. / 48.37972; 36.94194Координати: 48°22′47″ пн. ш. 36°56′31″ сх. д. / 48.37972° пн. ш. 36.94194° сх. д. / 48.37972; 36.94194
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Добропілля
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 85033, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шилівка, вул. Шевченко, 1
Карта
Шилівка. Карта розташування: Україна
Шилівка
Шилівка
Шилівка. Карта розташування: Донецька область
Шилівка
Шилівка

Розташована за 28 км на північний захід від районного центру і залізничної станції Добропілля. Дворів — 90. Населення — 242 особи. Сільраді підпорядковані села Василівка, Гуліве, Кам'янка, Мирне, Лиман, Новоолександрівка, Петровське, Юр'ївка.

На території села — середня школа на 320 місць, побудована в 1974 році на кошти колгоспів ім. А. А. Жданова й ім. В. І. Леніна, де за часи СРСР працювало 20 вчителів та навчалося 269 учнів. Тут є бібліотека з фондом 8 тис. книг, клуб із стаціонарною кіноустановкою, фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини.

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Засновано в 1890 році німецькими колоністами. Завдяки поміщику Шидліру носило назву Колонія Шидлірівка до 1960 р. Лютеранський прихід - Людвігсталь. Громада володіла 1380 десятинами землі. У 1904 році в селі проживало 372 людини. В 1905 р. в селі відкрили земську лікарню, в 1913 р. школу.

В даний час, це населений пункт Добропільського району. Багато німецьких колоністів мали свої власні парові млини, олійниці, заводи і шахти. Серед них були і великі землевласники.

Визвольні змаганняРедагувати

Після Лютневої революції розграбовані поміщики покинули свої маєтки і сховалися в Шідловке.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Радянська окупація починається в лютому 1918 року.

Останнім становищем поміщиків після петлюрівського перевороту стала колонія Шідловка. Колонія прийняли бій з партизанськими загонами. Добре озброєні гвинтівками і кулеметами білогвардійці все ж недовго протрималися в своїх окопах і були зім'яті партизанами.

УРСРРедагувати

У 1925 році в селі була громада лютеран, яка мала молитовний будинок, кількість прихожан 85 чоловіків., 95 жінок.[1]

В 1929 р. німці, які мешкали у селі, заснували колгосп «Роте Фане». За спогадами старожилів-добропільців, село до війни було дуже гарне, чисте і упорядковане, забудоване цегляними будинками під черепицею. Вулиці вимощені каменем, а тротуари викладені цегляними плитками.

Перед війною в селі проживали тільки 12 сімей українців, решта німці. На початку війни всіх німців з села виселили у Казахстан.

У роки Німецько-радянської війни на стороні СРСР воювали 130 уродженців села, з них 80 за мужність і відвагу удостоєні радянських урядових нагород, 48 — загинули.

На могилі 36 червоноармійців, що загинули під час захоплення села, в 1948 році споруджено пам'ятник. У 1965 році встановлена меморіальна дошка на честь «воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників».

Німецько-радянська війнаРедагувати

У період німецької окупації території України в Кам'янці діяла підпільна група в кількості 18 чоловік, керована І. М. Халявою. Комуністи розповсюджували серед населення листівки, які закликали до боротьби з гітлерівцями, виводили з ладу ворожу техніку, організували втечу 400 військовополонених з концтабору, який знаходився на території Кам'янки. Під час Німецько-радянської війни тут відбувалися запеклі бої. На початку вересня 1943 року в одному з повітряних боїв був підбитий літак командира авіаескадрильї особливого призначення гвардії старшого лейтенанта В. П. Астахова. Лише через 23 роки на березі річки Бик знайдені уламки літака і останки льотчика-винищувача. У Кам'янці встановлено його погруддя, а місцева школа носить його ім'я.

Післявоєнна добаРедагувати

У 1960 році село одержало назву Шилівка.

В 1990 році в селі була середня школа, бібліотека, Будинок культури, ФАП, магазин.

З 24 серпня 1991 року селище належить до незалежної України.

  • М.А. Карманчиков - голова колгоспу Жданова, кавалер орденів Трудового Червоного Прапора і "Знак пошани"
  • В.В. Дрюцький - голова колоспу Жданова, кавалер ордену Трудового Червоного Прапора і "Знак пошани".

Шилівська ЗОШ І—ІІІ ступенівРедагувати

Школа заснована земством у 1913 р. На початку 20-х років вона реорганізована в початкову, а в 1937 р. - в семирічну школу. У вересні 1943 р. школа відновила свою роботу . В 1947 р. школа стала середньою. В 1974 р. силами передового колгоспу ім. Жданова збудоване нове типове приміщення школи.

Жертви сталінських репресійРедагувати

Репресовані німці колонії Шидлірівка

  • Гільць Ернст Карлович, 1900 року народження, с. Розенталь Молочанського району Дніпропетровської області, німець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: с. Шидлове Добропільського району Донецької області. Рахівник сільського споживчого товариства. Заарештований 21 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1990 році.
  • Зам Ренгольд Генріхович, 1920 року народження, с. Тихонівка  Іртиського району, Росія, німець, освіта: 6 класів, безпартійний. Проживав: с. Шидлове Добропільського району Донецької області. Колгоспник колгоспу “Роте Фане”. Заарештований 19 червня  1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.
  • Карманчиков Михайло Артемович, 1917 року народження, с. Юріївка Мілерівського району Північно-Кавказького краю, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Шидлове Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Бухгалтер дитячого будинку. Заарештований 19 червня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.
  • Нікель Сасілій Фрідріхович, 1914 року народження, м. Красноармійськ Донецької області, німець, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав: с. Шидлове Добропільського району Донецької області. Вчитель школи. Заарештований 30 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

ПідприємстваРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Р-1475, оп. 1, д. 94 – регистрационные карточки молитвенных домов, описи церковного имущества (1925—1926 г.г.

ЛітератураРедагувати

  • Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей

ПосиланняРедагувати