Шилка (річка)

Шилка
	Річка Шилка (1904)
	Схема басейну річки Шилка
51°42′22″ пн. ш. 115°50′45″ сх. д. / 51.70611111113877456° пн. ш. 115.84583333335778832° сх. д.
Витік	злиття річок Інгоди та Онону
• координати	51°42′22″ пн. ш. 115°50′45″ сх. д. / 51.70611° пн. ш. 115.84583° сх. д.
Гирло	Амур
• координати	53°20′03″ пн. ш. 121°28′31″ сх. д. / 53.33417° пн. ш. 121.47528° сх. д.
Басейн	басейн Амуру
Країни:	Росія,; Забайкальський край
Регіон	Забайкальський край
Довжина	560 км
Площа басейну:	206 000 км²
Середньорічний стік	550 м³/с (в гирлі)
Притоки:	Nerchad, Kuengad, Chërnayad, Онон, Інгода, Kiyad, Kurengad, Matakand і Kara[d]
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шилка.

Ши́лка — річка в Росії, ліва притока Амуру, утворюється злиттям Онона та Інгоди. Окрім них великою притокою Шилки є річка Нерча.

Географія ред.

Довжина річки — 560 км, якщо за початок взяти Інгоду, то довжина буде 1268 км, а від витоку Онону — 1592 км. Площа басейну — 206 тисяч км². Судноплавна від гирла до міста Срєтенськ.

Гідрологія ред.

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою дощового (80 %). Замерзає в кінці жовтня — на початку листопада, розкривається в кінці квітня — 1-й половині травня.

За період спостереження протягом 49 років (1936–1985) на станції поблизу населеного пункту Часовинка, середньорічна витрата води дорівнювала 503 м³/с для водного басейну 200 000 км², що становить понад 95 % загальної площі басейну річки, а це 206 000 км² (у гирлі — 550 м³/с). Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — понад 793 міліметри на рік.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 5,25 м³/с (у березні), що трохи менше 0,5 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у серпні та становить майже — 1175 м³/с і вказує на дуже велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 0,89 м³/с (у межень березня 1969 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) — 4060 м³/с (у липні 1958 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Шилка
за 49 років спостереження 1936-1985 на станції: с. Часовинка (м³/с):

Джерело: Timpton At Ust'-Timpton (англ.) . R-ArcticNET. Архів оригіналу за 12 вересня 2016.

Притоки ред.

Головні притоки: Нерча, Куенга, Чорна — всі ліві.

Населенні пункти ред.

Міста на Шилці: Срєтенськ, Нерчинськ (на Нерчі), Чита (на Інгоді), Шилка (в долині Шилки).

Див. також ред.

Найдовші річки Росії

Примітки ред.

↑ Річка Шилка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річка Шилка

Річка Шилка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Шилка (річка) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
А. А. Соколов (1952 р.). Гидрография СССР. // Глава 24. Дальний Восток (рос.) . Л.: «Гидрометеоиздат». Архів оригіналу за 30 червня 2013.

Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ВРЕ-1] Річка Шилка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

[1]