Шепетов Іван Михайлович

Іва́н Миха́йлович Ше́петов (нар. 11 липня 1902(19020711) — пом. 21 травня 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1941).

Іван Михайлович Шепетов
Народження 11 липня 1902(1902-07-11)
Кам'янське
Смерть 21 травня 1943(1943-05-21) (40 років)
Флоссенбюрг (концентраційний табір)
вогнепальне поранення
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1918–1943
Партія КПРС
Звання RA A FaMajGen 1943.svg Генерал-майор
Командування 96-та гірсько-стрілецька дивізія
14-та гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
CMNS: Шепетов Іван Михайлович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 11 липня 1902 року в місті Кам'янському в робітничій родині. Українець. Після закінчення школи працював на Дніпровському металургійному заводі токарем.

До лав РСЧА вступив у 1918 році. Учасник Громадянської війни в Росії, брав участь в штурмі Перекопу. 1921 року закінчив Полтавську піхотну школу, 1924 року — 5-ту Українську кавалерійську школу імені С. М. Будьонного в Єлизаветграді, 1927 року — Військово-політичні курси. Член ВКП(б) з 1924 року. Воював проти банд басмачів у Туркестані. У 1931—1934 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

У довоєнний час І. М. Шепетов обіймав посади начальника штабу полку 7-ї Таджицької кавалерійської дивізії, командира полку 30-ї кавалерійської дивізії, начальника навчальної частини Тамбовського кавалерійського училища, заступника командира 115-ї стрілецької дивізії, командира 2-ї моторизованої бригади. З 22 березня 1941 року полковник І. М. Шепетов — командир 96-ї Вінницької гірсько-стрілецької дивізії імені Я. Ф. Фабриціуса Київського ОВО, що дислокувалася в Північній Буковині та Чернівцях.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. З початком війни дивізія полковника Шепетова входить до складу 18-ї армії Південного фронту. Після прикордонних боїв дивізія під його командуванням забезпечувала відхід армії від Державного кордону СРСР. 27 липня 1941 року 18-та армія з боями відступила через річку Південний Буг, а 96-та гірсько-стрілецька дивізія зайняла оборону на ділянці Гайворон — Шляхова.

Загроза оточення радянських 6-ї і 12-ї армій південніше Умані змусила керівництво Південно-Західного напрямку організувати контрнаступ силами 18-ї армії з метою уникнення можливого оточення. До складу ударного угруповання 17-го стрілецького корпусу увійшла і 96-та гірсько-стрілецька дивізія, терміново перекинута в район Голованівська, де вийшла на напрям головного удару німецького 49-го гірського ко́рпусу.

Колишній комісар 43-го гірсько-стрілецького полку І. М. Матвеєв у своїх спогадах розповідав:[1]

«31 липня німецькі танки і гірсько-стрілецькі частини прорвалися до Голованівська. 2 серпня полковник Шепетов отримав від командарма важку задачу —- прикривати відхід 18-ї армії від Голованівська до Первомайська. Бої, марші, контратаки, нічні переходи злилися в один безперервний потік. Цей моторошний тиждень боїв біля Голованівська з добірними німецькими частинами 49-го гірсько-стрілецького корпусу загартувала нас, зробила справжніми солдатами. Незважаючи на виняткові труднощі і втрати, наш бойовий дух, віра в командування і свої власні сили були дуже високі. З цим важким завданням ми впоралися...»

На початку серпня 1941 року дивізія потрапила в оточення біля Первомайська, але спромоглася не лише вирватися з нього, організувавши переправу через Південний Буг в районі Чаусове, але і забезпечила вихід інших частин 18-ї армії.

В оточенні східніше Миколаєва, дивізія полковника Шепетова, перебуваючи в авангарді 18-ї армії, раптовим нічним ударом прорвала ворожу оборону поблизу Грейгове чим сприяла вдалому виходу з оточення основних сил армії. 18 серпня 1941 року поблизу селища Засілля 96-та гсд знову розбила ворога й забезпечила здійснення військами 18-ї армії переправи через Дніпро.

У представленні до присвоєння звання Героя Радянського Союзу вказано:[2]

Тов. Шепетов енергічний, грамотний, культурний командир. В боях проти фашистської Німеччини тов. Шепетов не командував військами зі щілин. Сам постійно знаходився на полі бою. Вся дивізія з успіхом виконувала завдання командування, наносячи значних втрат ворогу.

Тов. Шепетов показав зразки вміння організовувати бій. Під його керівництвом дивізія особливо відмінно вела себе в боях під Голованівськом, на східному березі річки Буг, і під с. Інгулець.

12 жовтня 1941 року І. М. Шепетову було присвоєне військове звання «генерал-майор».

Наказом НКО № 20 за мужність і героїзм особового складу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 січня 1942 року 96-та гірсько-стрілецька дивізія була перетворена в 14-ту гвардійську стрілецьку дивізію.

У травні 1942 року під час Харківської операції дивізія Шепетова знову потрапила в оточення. В районі північніше міста Ізюм вона спробувала прорватися на схід, але Шепетов в бою отримав поранення і 25 травня потрапив у полон. Спочатку він перебував у німецькому шпиталі в фортеці Летцен, потім з липня 1942 року — в концентраційному таборі Хаммельбург. За антинацистську агітацію в грудні 1942 року Шепетова перевели до Нюрнберзької в'язниці, а згодом — в табір Флоссенбюрг. У травні 1943 року здійснив спробу втекти з табору, але невдало.

21 травня 1943 року розстріляний за спробу втечі.

Нагороди і почесні званняРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 листопада 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, генерал-майору Шепетову Івану Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 565).

Також був нагороджений орденом Червоного Прапора (11.11.1941) і медаллю «XX років РСЧА».

Почесний громадянин міста Дніпродзержинська.

Пам'ятьРедагувати

Ім'ям Івана Шепетова названо вулиці в Дніпродзержинську та Миколаєві.

Меморіальні дошки встановлено в Дніпродзержинську, на станції Грейгове, Чернівцях, Кіровограді, меморіальному музеї колишнього концтабору Флоссенбюрг.

ЦікавоРедагувати

В 1944 році німецькою розвідкою була спланована операція «Цеппелін», головною метою якої було фізичне знищення Йосипа Сталіна. Головний виконавець акції, за легендою — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, був забезпечений Золотою Зіркою і орденом Леніна, які належали генерал-майору І. М. Шепетову. Диверсант був схоплений і знешкоджений.

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Центр (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
  2. Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2015. 

ПосиланняРедагувати