Шенал Сарихан (нар. 17 лютого 1948, Сіврихісар) — турецька феміністка і правозахисниця. 1997 року Шенал Сарихан і Сезгін Танрикулу[en] стали лауреатами премії імені Роберта Ф. Кеннеді в галузі захисту прав людини[en][1].

Шенал Сарихан
тур. Şenal Sarıhan
 
Народження: 17 лютого 1948(1948-02-17) (76 років)
Sivrihisard, Ескішехір, Туреччина
Країна: Туреччина
Освіта: юридичний факультет Стамбульського університетуd
Партія: Республіканська народна партія
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народилася 17 лютого 1948 року в Сіврихісарі. Закінчила юридичний факультет Стамбульського університету. Була членкинею Асоціації турецьких учителів, 1967 року її обрано до виконавчого комітету Асоціації. Писала статті на підтримку Асоціації, 1971 року засуджена до 22 років тюремного ув'язнення. 1974 року після зміни уряду випущена із в'язниці. Після цього займалася правозахисною діяльністю. Захищала в суді інтелектуалів і активістів. 1980 року за одну зі статей Шенал Сарихан заарештовано на 35 днів за «підтримку антидержавних поглядів»[1].

1986 року Шенал Сарихан заснувала Асоціацію сучасних адвокатів і стала її президентом. Десять років тому для захисту прав жінок вона заснувала Асоціацію сучасних жінок[1]. 1998 року вона закликала до відставки міністра Ишилай Сайгин, яка в ході інтерв'ю підтримала практику проведення тесту на цноту[2].

Виступала проти внесеного партією справедливості і розвитку закону про кримінальну відповідальність за подружні зради, який, як наслідок, не прийнято[3]. 2007 року Шенал Сарихан очолила протести проти керівної партії справедливості і розвитку, оскільки, на думку Сарихан, партія хоче ввести в країні закони шаріату[4]. 2008 року на знак протесту проти заборони носіння хіджабів в університетах Шенал Сарихан організувала мітинг, у якому взяли участь близько 40 тисяч осіб[5]. Шенал Сарихан є членкинею республіканської народної партії[6].

Примітки ред.

  1. а б в Senal Sarihan. Robert F. Kennedy Center for Justice and Human Rights. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
  2. Stephen Kinzer (8 січня 1998). Turks Clash Over Defense of Virginity Tests. The New York Times. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 6 липня 2012.
  3. Turkey signals U-turn on adultery. BBC News. 14 вересня 2004. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 6 липня 2012.
  4. Emma Ross-Thomas (4 липня 2007). Turkish women gain voice in fight to stay secular. Reuters. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 6 липня 2012.
  5. Head scarf: 40 000 Turks protest. South Africa Times. 2 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 липня 2012.
  6. Şenal SARIHAN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.