Вікіпедія

Шелест Анатолій Борисович

російський футболіст

Анатолій Борисович Шелест (*6 січня 1955(19550106), Олександрія, Кіровоградська область) — український радянський футболіст (півзахисник) і тренер.

Ф
Анатолій Шелест
Особисті дані
Народження 6 січня 1955(1955-01-06) (69 років)
  Олександрія,
Кіровоградська область,
Українська РСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1973 СРСР Зірка (Кіровоград) ? (?)
1974–1977 СРСР Дніпро (Дніпропетровськ) 47 (2)
1978–1981 СРСР Локомотив (Москва) 79 (0)
1982 СРСР Таврія 11 (0)
1984–1985 СРСР Зоркий 59 (?)
1986–1987 НДР Шталь (Тале) ? (?)
1987–1988 НДР Айнхайт (Вернігероде) ? (?)
1988–1989 НДР Мотор-II (Нордхаузен) ? (?)
1989–1990 НДР Ваккер (Нордхаузен) ? (?)
1990 Швеція Естерсунд ? (?)
1990–1991 НДР[1] Нойбранденбург 1 (0)
1991–1993 Німеччина Айнхайт (Вернігероде) ? (?)
1994 Росія МФК Мінкас ? (?)
1995 Швеція Лулео ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1993 Росія Інтеррос тренер
1998-2000 Росія Спартак-Чукотка
2001 Латвія Металург (Лієпая)
2002 Росія Том тренер
2003-2005 Росія Орел президент
2003-2006 Росія Орел тренер
2008 Латвія Рига
2009 Росія Ставропілля-2009

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шелест.

Біографія ред.

Анатолій Шелест на найвищому рівні виступав за дніпропетровський «Дніпро» та московський «Локомотив». У 1982 році, разом із досвідченими футболістами Ревазом Шелією та Сергієм Никифоренком, став гравцем команди першої ліги «Таврія» з Сімферополя[2], щоправда основним футболістом у команді не став.

З 1985 по 1989 грав у клубах нижчих ліг НДР.

Був президентом і головним тренером клубу «Спартак-Чукотка», тренером «Металурга» з міста Лієпая і клубу «Орел». З 29 червня 2009 рік а — головний тренер ФК «Ставропілля-2009»[3].

Родина ред.

Одружений, син Тарас — також професійний футболіст.

Примітки ред.

  1. ↑ Цей сезон відноситься ще до НДР
  2. ↑ Таврия: моя радость и боль [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ СЕ: Шелест прийняв «Ставропілля-2009». Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 16 березня 2012.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шелест_Анатолій_Борисович&oldid=40623374