Відкрити головне меню

Шелестя́ни — село в Україні, в Новоушицькій селищній територіальній громаді Новоушицького району Хмельницької області. Населення становить 326 осіб (зі 159 дворів).

село Шелестяни
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Новоушицький район
Громада Новоушицька селищна громада
Код КОАТУУ 6823384004
Основні дані
Засноване 1630
Населення 326
Площа 1,444 км²
Густота населення 274,93 осіб/км²
Поштовий індекс 32640
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 48°42′41″ пн. ш. 27°07′49″ сх. д. / 48.71139° пн. ш. 27.13028° сх. д. / 48.71139; 27.13028Координати: 48°42′41″ пн. ш. 27°07′49″ сх. д. / 48.71139° пн. ш. 27.13028° сх. д. / 48.71139; 27.13028
Середня висота
над рівнем моря
277 м
Водойми ставки "Шелестянський" та "Сорокан"
Відстань до
обласного центру
120 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції
66 км
Місцева влада
Адреса ради 32640, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Косиківці , тел. 2-37-24
Карта
Шелестяни. Карта розташування: Україна
Шелестяни
Шелестяни
Шелестяни. Карта розташування: Хмельницька область
Шелестяни
Шелестяни
Мапа

Загальні відомостіРедагувати

На північному заході Шелестяни межують з селом Косиківці, на заході з Борсуками.

ІсторіяРедагувати

Назва села походить від засновника-першопоселенця козака Шелеста. У зв'язку з цим існують певні версії щодо українських переселенців Шелестів, сліди яких губляться ще в Закарпатській області. Цікаво що починаючи з цього «Шелестово» кожні 320 км у напрямку на схід трапляються села, які носять або носили в минулому ідентичні назви: Шелестяни, Соколівка на Черкащині, де раніше майже усі жителі мали прізвище Шелест, Шелестове на Харківщині, Шелестівка Луганської області та село Шелестове Вологодської області Російської Федерації.

Часи Голодомору на селіРедагувати

За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю[1]) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 13 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 7 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Федірківською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, в силу різних обставин[2] Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.[3]

Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку[4] тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений[5] Наразі, згідно попередніх списків уже можна дійти висновків: що серед померлих селян більшість були селянами-односібниками, які не працювали в артілі чи колгоспі, і це є підтвердженням навмисних дій тодішньої влади — на знищення українського незалежного селянства.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
  2. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
  3. http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населенних пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
  4. http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
  5. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).