Відкрити головне меню

Ша́єва гора́ — державне заповідне урочище в Смілянському районі Черкаської області.

Шаєва гора
Краєвид Шаєвої гори
Краєвид Шаєвої гори
49°15′17″ пн. ш. 32°05′38″ сх. д. / 49.25472° пн. ш. 32.09389° сх. д. / 49.25472; 32.09389Координати: 49°15′17″ пн. ш. 32°05′38″ сх. д. / 49.25472° пн. ш. 32.09389° сх. д. / 49.25472; 32.09389
Розташування: Україна Україна
Черкаська область,
Смілянський район
Найближче місто: с. Гуляйгородок
Площа: 24,2 га
Заснований: 2000 року
Керівна
організація:
Голов'ятинська сільська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Шаєва гора. Карта розташування: Черкаська область
Шаєва гора
Шаєва гора

Шаєва гора у Вікісховищі?

Створене рішенням Черкаської обласної ради від 08.04.2000 р. № 15-4. Має площу 24,2 га. Керуюча організація — Голов'ятинська сільська рада. Призначення урочища — збереження лісостепового ландшафту у Центральнопридніпровський височині, а саме у Черкасько-Чигиринському фізико-географічному районі. Заповідне урочище виконує роль буферної зони Тясминського регіонального екологічного коридору.

Загальна характеристикаРедагувати

 
Виходи глини

Урочище «Шаєва гора» — унікальний природний комплекс, що являє собою горбистий ландшафт, що простягається понад річкою Тясмин, степову рослинність та штучні насадження (соснові, робінієві, грабові)другої половини ХХ ст. На території урочища поширені рослини і тварини, занесені до Червоної книи України, зокрема: гніздівка звичайна, ковила пірчаста, подалірій, вусач мускусний, жук-олень, мнемозина, махаон, ящірка зелена та інші.

Археологічна пам'ятка поселення скіфської доби. Тут археологами було знайдено багато скіфських поховань, а біля них знаряддя та різні речі із каменю, кісток, бронзи.

За історичними переказами — табір російської імператриці Катерини ІІ під час поїздки по Потьомкінським селам.

Правила поведінкиРедагувати

 
Інформаційний стенд

На території урочища забороняється: самовільні вирубки дерев, розведення вогнищ, випалювання сухої рослинності та дерев, стоянка транспорту, заготівля лікарських рослин, сінокосіння, полювання, випас худоби та прогін її через урочище.

Джерела та літератураРедагувати

  • Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О.С., Карастан І.М. — Черкаси : Вертикаль, 2006.