Шахтоуправління «Покровське»
Приватне акціонерне товариство Шахтоуправління «Покровське», раніше відоме як ВАТ Вугільна компанія «Шахта „Красноармійська-Західна № 1“» — велике гірничопромислове підприємство у Донецькій області, найбільша вугільна шахта України. Контрольний пакет акцій товариства з березня 2021 року належить компанії Metinvest B.V.[6]
 | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування | поблизу смт. Удачне |
| 48°15′33″ пн. ш. 36°59′38″ сх. д. / 48.259200000028° пн. ш. 36.99390000002777157° сх. д.Координати: 48°15′33″ пн. ш. 36°59′38″ сх. д. / 48.259200000028° пн. ш. 36.99390000002777157° сх. д. | |
| Власник | Метінвест[4][5] |
| Директор | Яковенко В.Г. |
| Головний інженер | Сачко Р.М. |
| Фактичний видобуток | >5 млн тонн[1] |
| Марка вугілля | К |
| Категорія за газом | небезпечна за раптовими викидами |
| Рік будівництва | 1990 |
| Термін служби | 70 років (проєктний) |
| Кількість працівників | >7000[2] |
| Технологічна схема | |
| Пластів в роботі | 1 (d4) |
| Схема розкриття | вертикальними стволами і погоризонтними квершлагами |
| Спосіб підготовки | блокова |
| Система розробки | стовпова і комбінована |
| Основні горизонти | 593, 708, 788 м |
| Кількість стволів | 6 |
| Кількість лав | 9[3] |
| Запаси вугілля | |
| Робочі пласти | d4 |
| Резервні пласти | d6' |
| Промислові запаси | понад 200 млн т |
| Сайт | pokrovskoe.donetsksteel.com |
| Додаткова інформація | |
| шахта є наступником шахти ім. Т.Г. Шевченка | |
Загальні дані ред.
Основна область діяльності — підземне видобування кам'яного вугілля.
Шахта здана в експлуатацію у 1990 р. Проєктна потужність 2,1 млн т/рік. У 2003 р видобуто 4,9 млн т. вугілля. Перший пусковий комплекс — 4 лави, другий — 6 лав. Строк служби копальні — 65 років, а з урахуванням розвитку і затухання — 70 років. Шахтне поле розкрите двома вертикальними стволами та двома горизонтальними квершлаґами на горизонтах 593 і 708 м, розділене на 9 блоків. Відпрацьовується один пласт d4 потужністю до 2,15 м. У очисних вибоях працюють механізовані комплекси. Проведення гірничих виробок здійснюється комбайнами. Шахта небезпечна за викидами породи і газу.
Історія ред.
Будівництво шахти «Красноармійська-Західна № 1» здійснювалося з 1974 року відповідно до технічного проєкту будівництва, розробленого інститутом «Дондіпрошахт» в 1972 році й затверджений постановою колегії Міністерства вугільної промисловості СРСР від 31.08.72 № 58/50.
Річна проєктна потужність шахти відповідно затвердженому технічному проєкту становила 2,1 млн т по товарному (рядовому) вугіллю. При цьому в одночасній роботі передбачалося мати три лави — дві у блоці № 6 і одну у блоці № 2. Проєктна потужність шахти 2,1 млн т вугілля у рік була прийнята й у Постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 191 від 30 березня 1980 року. При коригуванні технічного проєкту виконані розрахунки і детально пророблений календарний план розробки пласта d4 підтвердили реальну можливість забезпечити стійкий рівень видобутку 7000 т за добу і вище. Крім того, згідно з затвердженим технічним проєктом основні технологічні ланки шахти (транспорт, підйом, вентиляція, поверхневий комплекс) розраховані на видобуток 2.1 млн т вугілля у рік. Технологічна схема гірничої частини шахти в цілому (кількість і розташування виробок, що підготовлюють та розкривають, приствольні двори) також приймалася з розрахунку забезпечення прийнятої потужності. У зв'язку з уточненням у ході будівництва гірничо-геологічних умов відпрацьовування запасів, запровадженням у дію за період 1974–1985 років ряду нових правил безпеки й директивних документів з проєктування й будівництва вугільних шахт, інститутом був скоригований технічний проєкт будівництва шахти й затверджений постановою Мінвуглепрому СРСР від 30.01.87 № 12-50/71 за узгодженням з Держбудівництвом і Держпланом СРСР.
Скоригованим технічним проєктом будівництва шахти (1986 рік) введення шахти в експлуатацію загальною потужністю 2100 тис. тонн вугілля на рік передбачалось двома пусковими комплексами:
- перший — потужністю 1500 тис. тонн із одночасною роботою чотирьох лав у блоках № 6-4 в 1990 році;
- другий — потужністю 600 тис. тонн у складі додатково двох лав у блоках № 2-3 передбачалось увести в 1994 році.
Перший пусковий комплекс уведений в експлуатацію в строки, передбачені проєктом у грудні 1990 року виробничою потужністю 1,5 млн т у рік. В процесі будівництва й експлуатації першого пускового комплексу був виявлений ряд факторів, що значно ускладнюють ведення гірничих робіт — розвинена мережа гірничо-геологічних порушень, підвищена тріщинуватість гірських порід, часті потоншення й руслові розмиви пласту із заміщенням породами, що послужило причиною переведення шахтного поля з першої до другої категорії за складністю геологічної будови. Була виявлена неефективність ведення закладних робіт при потужності пласта 1,6–1,9 м для охорони бортових виробок з метою їхнього повторного використання. Через відсутність повної закладки виробленого простору передбачене затвердженим проєктом виймання охоронних ціликів під залізничною магістраллю в блоці № 6 без перенарізання лав на глибинах вище горизонту 708 м (величина безпечного ведення гірничих робіт) не може бути реалізована. Зазначені фактори зумовили необхідність переходу виїмкових дільниць у підготовлених до виймання запасах блоків № 6 та 4 на зворотноточну схему провітрювання з відпрацьовуванням через стовп і підготовкою лав у проміжних стовпах проведенням виробок вприсічку до виробленого простору.
Заповнення лінії очисних вибоїв, що вибуває, у блоках зі зменшуваною потужністю пласту (з 1,4–1,8 м до 1,1–1,4 м у блоках № 4-5) не забезпечувало підтримування потужності шахти на досягнутому рівні. Для забезпечення підтримування й приросту виробничої потужності шахти вирішено передати запаси блоків № 2 й № 3 на відтворення лінії очисних вибоїв, що вибуває, а як другий пусковий комплекс будівництва шахти здійснити розкриття й підготовку запасів блоків № 8 та № 10.
Аварії ред.
- 30 липня 2023 р. стався вибух метану та вугільного пилу. Загинули троє шахтарів — машиніст Харін В. М., прохідники Федоренко А. О. та Ночка Є. В.[7]
- 31 липня 2021 року під час виконання буропідривних робіт на горизонті 815 метрів стався вибух метану, в результаті чого постраждали 10 гірників. Постраждалі з опіками різного ступеня тяжкості були доставлені в лікарні. Від травм, несумісних з життям, шестеро шахтарів померли. Станом на 6 серпня стан трьох шахтарів був задовільний, ще одного — стабільно важкий.[8]
- 28 березня 2010 року о 7:55 в 5-й південній лаві блоку 5 під час видобутку вугілля комбайном стався спалах метану. За результатами розслідування аварії було з'ясовано, що спалах відбувся через порушення герметичності механічного затвора кришки пускача ПРВІ-250, через який здійснювалося живлення приводу бурильної установки. В результаті аварії постраждали три людини, які отримали незначні опіки.[9]
- 14 лютого 2002 року — вибух метану на горизонті 593 метри. Загинули 6 гірників[10], 2 отримали важкі травми[11].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ https://donetsksteel.com.ua/news/pyat-millionov-tonn-uglyaocherednaya-trudovaya-pobeda-gornyakov-shu-pokrovskoe
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://metinvestholding.com/en/media/news/metinvest-pokupaet-krupnejshego-proizvoditelya-koksuyuschegosya-uglya-v-ukraine
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У неділю, 30 липня, на Донеччині загинули троє шахтарів унаслідок вибуху газу та вугілля. Серед них машиніст і прохідники
- ↑ На территории Покровской громады объявлен траур. POKROVSK.NEWS (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ На шахте «Красноармейская-Западная №1» в Донецкой области произошел взрыв метана. Опять — ОстроВ. www.ostro.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ 7/457. www.arbitr.gov.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Хрещатик - новини та життя української столиці. http://kreschatic.kiev.ua/ (uk-UA) . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
Джерела ред.
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.