Шахтар (футзальний клуб)
«Шахтар» — найтитулованіший український футзальний клуб з Донецька. Заснований у 1998 році. П'ятиразовий чемпіон України з футзалу, триразовий володар національного кубку й суперкубку.
 | ||
| Повна назва | Міні-футбольний клуб «Шахтар» Донецьк | |
| Прізвисько | гірники, помаранчево-чорні | |
| Засновано | 1998 | |
| Розформовано | 2011 | |
| Населений пункт | Донецьк, Україна | |
| Стадіон | Дружба (палац спорту) | |
| Вміщує | 4000 | |
| Президент |  Спартак Кокотюха
| |
| Головний тренер | Ігор Москвичов
| |
| Ліга | Вища ліга | |
| 2010-2011 | розформований | |
| ||
У січні 2011 року керівництво клубу ухвалило рішення щодо його закриття[1].
Історія ред.
Колишні назви ред.
Історія клубу ред.
Команда була створена в 1998 році під назвою «Укрсплав». Після року виступів у першій лізі чемпіонату України, команда вийшла до вищої ліги. В рік дебюту у вищій лізі донеччани зайняли сьоме місце. Уже наступного року, оновивши склад на 70 % та підписавши договір на оренду палацу спорту Дружба (4000 глядачів), керівництво клубу підтвердило усю серйозність своїх планів. Результат не забарився. «Укрсплав» зумів на рівних протистояти фаворитам українського футзалу, але потрапити в число призерів не зумів, замкнувши квартет найсильніших. У розіграші Кубку України донеччани дійшли до фіналу, де на своєму майданчику поступилися київському «ІнтерКрАЗу» — 0:3.
У міжсезонні клуб змінив свою назву на традиційну для гірничого регіону — ФК «Шахтар». Окрім того, клуб запросив під свої знамена найкращого бомбардира українського футзалу Ігоря Москвичова та інших висококласних виконавців. З новою назвою та потужним підсиленням гірники одразу ж вибороли свій перший трофей — стали чемпіонами України 2001/2002. Наступний сезон став для донеччан менш успішним, у важкій боротьбі золоті медалі завоювали футзалісти київського «ІнтерКрАЗу», однак «помаранчево-чорні» не поступилися у боротьбі за другий трофей — Кубок України.
Колектив, який перебував на стадії становлення і пошуку своєї гри, достойно зарекомендував себе і на міжнародній арені. Пройшовши крізь сито кваліфікаційних змагань Кубка УЄФА, лише у вирішальному турнірі донецькі спортсмени поступилися найкращим клубам Іспанії та Італії.
Сезон 2003/2004 став тріумфальним для «Шахтаря». Маючи у своєму складі кістяк збірної України — чотирьох заслужених майстрів спорту міжнародного класу, донеччани здобули переконливу перемогу в чемпіонаті України, на голову випередивши усіх своїх суперників. До того ж, Шахтарю вперше у своїй історії вдалося зробити «золотий дубль» — медалі вищої проби «гірники» поклали у знову завойований Кубок України.
У сезоні 2004/2005 «Шахтар» вдруге поспіль стає чемпіоном країни, буквально розірвавши усіх своїх суперників (лише 2 нічиї та 1 поразка в 28 матчах) і лише трохи не досягнувши позначки у 200 забитих м'ячів, зупинившись на 188-ми. Проте у фіналі Кубка сильнішими виявилися одвічні суперники — київський «Інтеркас» (1:2).
У сезоні 2005/2006 «помаранчево-чорні» знову не знають собі рівних у внутрішньому чемпіонаті виграючи його втретє поспіль. Підопічні Олега Солодовника завершили чемпіонат з гросмейстерським 21 балом переваги над срібним призером «Енергією», програвши та зігравши внічию лише по одному разу у 32 матчах. Кубок знову повернувся в Донецьк, не зважаючи на запеклу боротьбу у фіналі з боку срібних призерів — львівської «Енергії» (3:3 в основний час та перемога в серії пенальті 5:4). У тому ж таки році флагман донецького та українського футзалу встановив найвище досягнення для вітчизняних клубів на міжнародній арені, дійшовши до півфіналу розіграшу Кубка УЄФА.
2007 рік — переломний в історії клубу. У міжсезоння команду покинув один з найкращих бомбардирів Сергій Ситін, а також ряд гравців основного складу. Сезон 2007/2008, у якому клуб взяв курс на омолодження складу, став першим після сезону 2000/2001, в якому «Шахтар» залишився без титулів.
Хоча, «гірникам» знадобився лише рік, щоб знову повернути собі звання Чемпіона України. Сезон 2007/2008 приніс МФК «Шахтар» п'ятий титул найсильнішої команди країни, що є й досі не побитим рекордом. Саме в цьому сезоні «гірники» вперше звернулися до послуг бразильських легіонерів.
Перед сезоном 2008/2009 «Шахтар» довів кількість бразильців у складі до п'яти, проте це не допомогло вкотре перемогти у чемпіонаті. Донеччани задовольнилися другим місцем, поступившись львівському «Тайму».
У жовтні 2009 року у клубі відбулася зміна президента — замість Євгенія Гєллєра цю посаду обійняв Спартак Кокотюха[2].
Перед сезоном 2010/2011 склад команди зазнав кардинальних змін: клуб залишили усі бразильці, а також низка інших досвідчених виконавців. Через це «гірники» показувала невдалі результати і опинилася на 6-му місці за підсумками 15-ти турів[3], проте пробилася до півфіналу Кубку України, де мала зустрітися з Кардиналом-Рівне[4]. Однак, 21 січня 2011 року через тривалий конфлікт керівництва клубу з АМФУ команду було розформовано[5].
«Шахтар» брав участь у п'яти розіграшах Кубку УЄФА і виграв три Суперкубки України.
Досягнення ред.
- Чемпіон України (5 (рекорд)): 2001-02, 2003-04, 2004-05, 2005-06, 2007-08
- Переможець Першої ліги чемпіонату України: 1998-99
- Володар Кубка України (3): 2003, 2004, 2006
- Володар Суперкубку України (3): 2005, 2006, 2008
- Півфіналіст Кубка УЄФА: 2006
Рекорди ред.
- Найбільша перемога у Кубку УЄФА: 20:0 («АГБУ-Арарат», 8 жовтня 2002 року, Рованіемі)
- Найбільша поразка у Кубку УЄФА: 0:8 («Ель Посо Мурсія», 20 березня 2005 року, Москва)
- Найбільше матчів у Кубку УЄФА провели Владислав Корнєєв, Раміс Мансуров, Олег Мірошник, Сергій Ситін, Сергій Задорожній - 25
- Найбільше голів у Кубку УЄФА забив Ігор Москвичов - 25
Ювілейні голи ред.
У чемпіонатах України[6] ред.
| Гол | Футболіст | Суперник | Рахунок | Дата |
|---|---|---|---|---|
| 500 | Сергій Ситін | «Сумигаз» (г) | 14:1 | 11 жовтня 2002 |
| 600 | Володимир Дейнега | «Сумигаз» (д) | 6:5 | 15 грудня 2002 |
| 700 | Максим Москалюк (дубль) | «Будівел» (д) | 10:2 | 16 січня 2004 |
| 800 | Федір Пилипів (дубль) | «Тайм» (д) | 12:0 | 16 вересня 2004 |
| 900 | Федір Пилипів | «ТВД» (д) | 6:2 | 4 січня 2006 |
| 1000 | Ігор Москвичов | «Дніпроспецсталь» (г) | 3:3 | 1 квітня 2006 |
| 1100 | Олег Мірошник (дубль) | «Ураган» (г) | 5:1 | 24 січня 2007 |
| 1200 | Сергій Задорожній (хет-трик) | «Будівел» (д) | 15:2 | 29 грудня 2007 |
| 1300 | Фумаса (дубль) | «Тайм» (д) | 3:1 | 30 червня 2008 |
| 1400 | Олег Мірошник (дубль, 1-й гол) | «Ураган» (д) | 2:2 | 16 травня 2009 |
Відомі гравці ред.
Примітки ред.
- ↑ Міні-Шахтар припиняє своє існування [Архівовано 27 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ РАФАИЛОВ: «Я не считаю, что в команде что-то изменилось» (рос.)
- ↑ Результати матчів 15-го туру. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
- ↑ Жеребкування півфіналу Кубка. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
- ↑ Керівництво клубу МФК «Шахтар» про причини його закриття. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 3 січня 2013.
- ↑ 1400-й на гора! [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт клубу [Архівовано 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль клубу на сайті УЄФА [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сторінка клубу на futsal.sport.ua [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сторінка клубу на futsal.com.ua (рос.)
- Футзальный "Шахтер" устанавливает рекорд (рос.)