Відкрити головне меню

Значні успіхи шведських шахістів на останніх двох олімпіадах викликали підвищений інтерес громадськості Швеції, і шахова федерація цієї країни виставила свою кандидатуру на організацію чергової Олімпіади. Сьома шахова Олімпіада відбулася в Стокгольмі під особистим патронатом короля Швеції Густава V. В ній взяли участь команди з 19 країн. В турнірі взяли участь 94 шахісти.

Регламент турніру був досить важким — 2,5 години на 50 ходів, до того ж команди повинні були зіграти 18 турів за два тижні.

Помітна особливість VII Олімпіади — відсутність О. Алехіна, який досі регулярно брав участь в олімпійських турнірах. Причина цього була поважною — екс-чемпіон світу готувався до матчу-реваншу з М. Ейве. У складах команд було багато провідних шахістів того часу. Голландську команду очолив чемпіон світу Ейве, дуже сильним був і склад американської команди: Решевський (у 1936 році він вперше став чемпіоном США), Файн, Кежден, Маршалл, Горовіц. У складах інших команд також було багато відомих гросмейстерів і майстрів: Тартаковер, Костич, Флор, Петров, Керес, Лілієнталь, знамените шведське тріо Штальберг, Штольц, Лундін та ін.

Перебіг подійРедагувати

До початку турніру фаворитами вважалися команди Польщі, Швеції і США, але вже перші тури внесли істотні корективи в прогнози. Дуже невдало стартували господарі Олімпіади — в перших двох турах вони зазнали поразок від аргетинців і американців, а в третьому добилися лише нічийного результату з фінами. Після такого початку шведи не змогли отямитися аж до кінця турніру.

Подібна доля спіткала й югославську команду. Зі старту лідирували угорці, але в 3-му турі вони не грали, і лідерство, незважаючи на істотні втрати в матчах з англійцями та італійцями, захопила польська команда. Сенсацію на турнірі викликала перемога невідомого в шаховому світі італійця Кастальді над Тартаковером всього за 17 (!) ходів. Зазнали втрат і головні фаворити — американці. У 5-му турі вони зіграли внічию з угорською командою.

У наступних 5 турах польська команда продовжувала утримувати лідерство. Лише в 9-му угорцям вдалося перервати переможну серію лідера, закінчивши матч з ним внічию. Успішно і рівно продовжували грати голландці, помітно просунулися вперед американська й естонська команди. На цьому відрізку турнірної боротьби найбільших втрат зазнала чеська команда, яка програла югославам і американцям. Головні події відбулися в 11-му турі. Лідери зазнали першої поразки. Голландська команда програла угорцям. Вирішальною у цій зустрічі була партія на 1-й шахівниці. Чемпіон світу Ейве у виграшній позиції припустився грубої помилки і визнав себе переможеним у партії з Лілієнталем. Це була його перша поразка на олімпіадах. Ще більших втрат зазнала польська команда в матчі з американцями. Перемога з великим рахунком дала можливість американцям догнати польську команду, і на турнірі вперше встановилося двовладдя. Але в 12-му турі американці, перемігши команду Данії, вийшли вперед, оскільки поляки у важкій боротьбі переграли фінів. У наступних 2 турах команда США закінчила внічию матчі з голландцями і латишами, але зберегла лідерство. Американці фінішували впевнено і закінчили турнір першими.

Невдалий фініш польської команди дав можливість угорцям у 15-му турі наздогнати, а за 2 тури до кінця взагалі випередити поляків. Більше того, польську команду на фініші догнали навіть аргентинці. Польські шахісти утрималися в підсумку на третьому місці тільки завдяки найкращому показнику матчевих очок. П'ятою фінішувала команда Чехословаччини, шосте місце — в голландців, які явно знизили темп на фініші. В 15-му турі лідер голландців чемпіон світу Ейве зазнав сенсаційної поразки від Гауффіна (Фінляндія).

ПідсумкиРедагувати

Успіх США був переконливим і цілком заслуженим. Усі члени команди, за винятком хіба що Решевського, зіграли вдало, до того ж Кежден добився найкращого результату на Олімпіаді. Відзначився на 4-й шахівниці Маршалл, якому під час турніру виповнилося 60 років. Знову вгору піднялася угорська команда. В Стокгольм вона приїхала без свого чемпіона Л. Штейнера і її шанси розцінювалися невисоко. Однак «омолоджена» команда Угорщини успішно провела весь турнір, як і американці, не програвши жодного матчу. Відмінно виступив Ліліенталь. Він уже близько двох років жив у Радянському Союзі, але, залишаючись підданим Угорщини, виступав за угорську команду.

У команді Польщі невдало зіграли лідери Тартаковер і Найдорф, решта учасників виступили успішно, насамперед Регедзинський і П. Фрідман.

Як ніколи вдало зіграли шахісти Аргентини, в складі яких виділялися молоді Хак, Болбочан, Гімар і Плесі. На попередніх позиціях залишилася команда Чехословаччини. Блискучого результату добився лідер чехів Флор — 12,5 з 16, без поразок. У підсумку він був найкращим на 1-й шахівниці, випередивши чемпіона світу Ейве. Команда Голландії, незважаючи на «підкріплення» в його особі, не змогла піднятися вище шостого місця. Ейве показав непоганий результат (9,5 з 13), але він міг бути і кращим, коли б не прикрі зриви в партіях з Лілієнталем і Гауффіном.

Не виправдали сподівань своїх прихильників шведські шахісти, які так успішно зіграли у Фолкстоні і Варшаві. На «своєму полі» невдало виступили лідери команди Штальберг, Лундін і особливо Штольц. Розчаровані невдалою грою своєї команди любителі шахів шведської столиці не виявляли особливого інтересу до турніру. Як зазначалося в деяких звітах про Олімпіаду, інколи учасників було більше, ніж глядачів.

ЗакриттяРедагувати

На урочистому закритті VII Олімпіади відбулася офіційна церемонія нагородження переможців турніру. Призи за найкращі індивідуальні результати на шахівницях було вручено Флору, Файну, Кеждену, Данієльссону (Швеція) і Горовіцу. Спеціальними призами було відзначено Кеждена (за абсолютно найкращий результат турніру) і А. Штейнера — за найбільшу кількість набраних очок.

ФіналРедагувати

  • Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
  • КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
Країна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Очки КО Перемоги Нічиї Поразки
1   США   2 3 2 3 2 3 4 4 3 54½ 33 15 3 0
2   Угорщина 2   2 2 2 3 2 3 2 3 3 3 2 3 4 4 48½ 29 11 7 0
3   Польща ½ 2   2 3 4 3 4 47 30 14 2 2
4   Аргентина 2   2 1 2 3 3 2 3 4 3 4 4 47 26 11 4 3
5   Чехословаччина 1 2 2 2   2 3 2 3 3 3 45 27 11 5 2
6   Нідерланди 2 3 2   3 2 3 2 3 2 3 44 27 11 5 2
7   Естонія 1 2   3 2 ½ 3 3 3 3 4 41½ 20 9 2 7
8   Литва ½ 2 1 ½ 1   2 2 2 4 3 4 4 4 41½ 20 8 4 6
9   Югославія 1 1 1   2 3 2 3 2 3 4 40 19 8 3 7
10   Швеція 2 ½ 1 1 2 2 2 2   3 2 3 3 3 2 38½ 21 7 7 4
11   Латвія 2 1 2 2 1 ½ 1 1   3 3 2 3 3 4 37½ 20 8 4 6
12   Фінляндія ½ 1 1 1 2 2 2 2 1   1 3 2 3 34 17 6 5 7
13   Англія ½ 1 1 2 1 3   3 2 3 3 2 34 13 5 3 10
14   Італія 1 2 1 0 1 1 1 0 1 1 2 1 1   3 2 3 4 26½ 9 3 3 12
15   Данія 0 ½ 1 2 1 1 ½ 1 1 2   2 25½ 9 3 3 12
16   Ісландія 0 1 0 0 ½ ½ 2 ½ 1 2   2 23 7 2 3 13
17   Бельгія ½ ½ ½ 1 1 0 1 ½ 2 1 2 ½   22½ 6 2 2 14
18   Норвегія 1 0 1 ½ 1 ½ 0 ½ 1 1 1 1 1   2 19½ 5 2 1 15
19   Шотландія ½ 0 0 0 ½ 0 0 0 2 0 2 0 2 ½ 2   14 4 0 4 14

Індивідуальний залікРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.