Вікіпедія

Шато-де-Венсен (станція метро)

(Перенаправлено з Шато де Венсенн (станція метро))

Шато де Венсен (фр. Château de Vincennes) — кінцева станція лінії 1 Паризького метрополітену, розташована на межі комуни Венсен і Венсенського лісу, який адміністративно підлеглий кварталу Пікпюс XII округу Парижа. Названа за однойменним замком, розташованим поруч зі станцією.

Шато де Венсен
Лінія 1
Загальні дані
Тип Односклепінна мілкого закладення
Платформи
Кількість 2
Тип острівні
Форма прямі
Будівництво
Дата відкриття 24 березня 1934 року
Транспорт
Район міста Венсен, Валь-де-Марн/XII округ Парижа (один з виходів із метро розташований на території Венсенського лісу)
Виходи до авеню де Парі, авеню де Ножен, кур де Маріньї, кур де Марешо
Наземний транспорт А 46, 56, 112, 114, 115, 118, 124, 210, 318, 325
Noctilien N11, N33
Інше
Час відкриття 05:30 CET
Час закриття 01:15 CET
Код станції 2511
Мапа

За 700 метрів від станції метро розташована станція RER A Венсен.

Історія ред.

  • Станція відкрилася 24 березня 1934 року в кінці пускової ділянки Порт де Венсен — Шато де Венсен.
  • У 2008 році станція зазнала реновації в рамках підготовки до автоматизації руху. Для проведення підготовчих робіт станція закривалася для пасажирів 25-26 серпня і 1-2 вересня 2008 року[1], а також з 22:00 24 по 27 вересня 2009 року. У зазначений період кінцевою станцією для пасажирів була станція Беро, а на Шато де Венсен відбувався тільки оборот рухомого складу[2].
  • Пасажиропотік по станції за входом у 2011 році, за даними RATP, склав 4858849 осіб[3]. У 2012 році він знижувався до 4802608 осіб[4], а в 2013 році зріс до 5122469 пасажирів (81 місце за рівнем вхідного пасажиропотоку в Паризькому метро)[5]

Конструкція ред.

Станція складається з двох односклепінних зал з острівними платформами, побудованих за типовим паризьким проектом. У південній залі відбувається висадка пасажирів з поїздів, у північному — посадка. Південний зал піддавався реновації в стилі «Андре-Мотте B». На станції заставлено тактильне покриття. На станції встановлені автоматичні платформні ворота.

Колійний розвиток ред.

У західній горловині, між середніми коліями станції розташовується пошерстний з'їзд. На схід від станції розташовується парк відстою поїздів з трьома тупиковими коліями, а головні колії лінії продовжуються в напрямку ательє де Фонтене, яке обслуговує лінію 1 з моменту відкриття ділянки Порт де Венсен — Шато де Венсен. У перспективі планується продовжити лінію в передмістя Валь де Фонтене з пересадкою на майбутню лінію 15 і лінії RER А і Є.

Галерея ред.

  •  
    Платформа для посадки пасажирів у бік Ля Дефансу

Примітки ред.

  1. ↑ Vincennes info (page 10) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2008. Процитовано 9 квітня 2019.
  2. ↑ Fermeture de la station Château de Vincennes [Архівовано 2009-09-11 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.), sur le site data.ratp.fr [Архівовано 2013-03-08 у Wayback Machine.], consulté le 5 novembre 2012.
  4. ↑ Fichier excel Entrants annuels provenant de l'extérieur de la station [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] (voie publique, correspondances bus, réseau SNCF, etc.), sur le site data.ratp.fr[недоступне посилання з Январь 2018], consulté le 11 janvier 2014.
  5. ↑ Trafic annuel entrant par station (2013) [Архівовано 2013-03-08 у Wayback Machine.], sur le site data.ratp.fr, consulté le 31 août 2014.

Джерела ред.

  • Roland, Gérard (2003). Stations de métro. D Abbesses à Wagram. Éditions Bonneton.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шато-де-Венсен_(станція_метро)&oldid=37528038