Шарль Огюст Фроссар (фр. Charles Auguste Frossard; 26 квітня 1807, Версаль, Перша Французька імперія — 31 серпня 1875, Шатовіллен, Третя Французька республіка) — французький дивізійний генерал, під час Французько-прусської війни командував 2-м армійським корпусом і зазнав поразки у битві при Шпіхерні.

Шарль Огюст Фроссар
фр. Charles Auguste Frossard
Народився 26 квітня 1807(1807-04-26)[1][2][3]
Версаль
Помер 25 серпня 1875(1875-08-25)[1] (68 років)
Шатовіллен
Країна  Франція
Діяльність офіцер, військовослужбовець, військовий інженер
Alma mater Політехнічна школа
Знання мов французька[4]
Учасник французько-прусська війна, Бельгійсько-нідерландська війна, Французьке завоювання Алжиру, Римська республіка (1849), Кримська війна і Австро-італо-французька війна
Роки активності з 1827
Військове звання дивізійний генерал
Родичі Charles Chanoined
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Військова Медаль Knight Grand Cross of the Military Order of Savoy великий офіцер ордена Почесного легіону кавалер Ордена Лазні‎ Командор ордена Пія IX Кавалер ордена Леопольда І

Біографія ред.

Народився у сім'ї військового. Після закінчення Політехнічної школи у 1827 році вступив на службу до французької армії, служив в інженерних військах[5]. Брав участь у французькому завоюванні Алжиру[6]. Учасник походу французьких військ на Рим у 1849 році для придушення там революції. Учасник Кримської війни 1853—1856 років, брав участь в облозі Севастополя. Із 1855 року — бригадний генерал, із 1859 року — дивізійний генерал.

Під час Австро-італо-французької війни 1859 року командував інженерними військами. За участь у битвах під Маджентою і Сольферіно був нагороджений орденом Почесного легіону.

Із 1867 року — ад'ютант імператора Наполеона III.

Під час Французько-прусської війни 1870—1871 років — командир 2-го армійського корпусу Рейнської армії. Був розбитий 6 серпня 1870 року під Шпіхерном, а 16 серпня — під Марс-ла-Туром. Разом з іншими частинами Рейнської армії корпус Фроссара був оточений у фортеці Мец і капітулював 27 жовтня 1870 року. Після капітуляції і до укладення перемир'я перебував у німецькому полоні[6]. Після війни у 1872 році опублікував звіт про дії 2-го армійського корпусу під час війни.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116840447 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. база даних Léonoreministère de la Culture.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Frossard, Charles Auguste". Encyclopædia Britannica. Vol. 11 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 250.
  6. а б général Frossard. military-photos.com. Процитовано 24 квітня 2022.

Джерела ред.

  • Bouchard, Louis (1894). Les Mémoires d'un soldat de l'armée de Metz, racontés par lui-même (in French). Saint-Amand.
  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Frossard, Charles Auguste". Encyclopædia Britannica. Vol. 11 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 250.
  • Howard, M. (1961). The Franco–Prussian War. London: Rupert Hart-Davis. ISBN 0-24663-587-8.