Шарль де Гіз, кардинал Лотаринзький
Шарль де Гіз, також Карл де Гіз (фр. Charles de Guise, cardinal de Lorraine; 17 лютого 1524, замок Жуенвіль — 26 грудня 1574, Авіньйон) — французький аристократ з роду Гізів, кардинал Лотаринзький, архієпископ Реймський (1538—1574), єпископ Мецький (1550—1551). Був найбільш впливовою людиною при дворі короля Франциска II, але після його смерти втратив свої позиції[5].
| Шарль де Гіз, кардинал Лотаринзький фр. Charles de Guise, cardinal de Lorraine | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1538 — 1574 | ||
| Попередник: | Жан Лотаринзький | |
| Наступник: | Луї II Лотаринзький | |
| Діяльність: | дипломат, аристократ, католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 17 лютого 1524[1] Жуенвіль[1] | |
| Смерть: | 26 грудня 1574[2] (50 років) Авіньйон[1][3][4] | |
| Похований: | Реймський собор | |
Життєпис ред.
Народився 17 лютого 1524 року в родинному замку Жуенвіль. Батько — герцог Клод де Гіз[en], мати — Антуанетта де Бурбон-Вандом. У сім'ї був другою дитиною. Старший брат — Франсуа де Гіз, противник гугенотів, засновник Католицької ліги.
Завдяки панівному становищу родини у 14 років став архієпископом Реймса. Був дядьком Марії Стюарт — шотландської королеви, а в той час — дружини великого дофіна та пізніше французького короля Франциска II. Завдяки цьому мав великий вплив при королівському дворі[6].
27 липня 1547 року отримав від Папи Римського Павла III кардинальську шапку та став папським кардиналом. Підтримував гуманістичні ідеї сучасників, займався розвитком освіти. 1548 року заснував Реймський університет. Підтримував аугсбурзьке сповідання. Під його впливом Папа Павло IV оголосив Карлові V та Філіпові II війну.
Після смерти Генріха II став впливовою особою при Франциску II та фактичним (разом із братом) правителем Франції. Офіційно обіймав посаду суперінтенданта фінансів[en]. Жорстоко розправився з членами Амбаузької змови[en].
Брав участь у Тридентському соборі в 1562 році. Спочатку грав важливу роль у боротьбі проти Папи Римського, а потім — на боці Римської курії[7].
Після смерти Франциска II та брата Франсуа Шарль де Гіз покинув Париж та переїхав до Реймса, хоча зберіг вплив при королівському дворі Карла IX. Як і брат, був жорстким противником гугенотства, намагався створити у Франції інквізицію[8][9].
Помер у Авіньйоні в 1574 році. Похований у Реймському соборі.
У культурі ред.
- Карл де Гіз — герой роману Александра Дюми «Дві Діани».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://collections.vam.ac.uk/item/O119715/plaque-limosin-leonard/
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/348249/Charles-de-Lorraine-2nd-cardinal-de-Lorraine
- ↑ Charles de Lorraine, 2nd cardinal de Lorraine | French cardinal | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Wellman, Kathleen (2013). Queens and Mistresses of Renaissance France. Yale University Press.
- ↑ Les Conférences depuis 1954. archive.wikiwix.com. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Konnert, Mark W. (2016). Local Politics in the French Wars of Religion: The Towns of Champagne, the Duc de Guise, and the Catholic League, 1560-95. Routledge.
- ↑ Carroll, Stuart (2009). Martyrs and Murderers: The Guise Family and the Making of Europe. Oxford University Press.
|
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |